Українська тенісистка Даяна Ястремська стала гостею студії Tennis Channel після перемоги в матчі першого кола на турнірі WTA 500 у Чарльстоні
– У першому сеті ти відігралася, поступаючись із брейком. Що для тебе змінилося?
– Ну, це перший матч на ґрунті, і, очевидно, початок може бути не найкращим. Тож я намагалася знайти ритм і… було дуже слизько. Я цього не очікувала, тому що на розминці я не ковзала так сильно, як під час матчу. І, так, я грала очко за очком, намагалася знайти ритм, намагалася затягувати розіграші, і це прийшло.
– Як думаєш, чому в матчі було більш слизько? Нерви чи щось із м’язами?
– Ні, не знаю. На розминці перед матчем я, можливо, не рухалася так багато і так широко. А в матчі одразу пішли хороші кути, і я відчула, що коли йду в сторони, я прямо ковзаю. Я така: “О, окей, вау”. Тому я намагалася рухатися трохи більше як на харді, тому що корти тут досить швидкі, що мені подобається. І ґрунт симпатичний, він зелений. Так що так, для першого разу це був хороший матч.
– Це твоя перша перемога в основній сітці Чарльстона. Ти була тут кілька років тому і ще раніше, коли була зовсім юною. Який для тебе цей перехід на ґрунт? Скільки часу потрібно, щоб дійсно освоїтися на цьому покритті?
– Ну, я не велика фанатка ґрунту, але турнірів не так багато. Є Мадрид, Рим, Ролан Гаррос… Я обожнюю Рим. І насправді мені дуже подобається цей турнір. Минулого року… ні, за рік до цього я тут захворіла, тому не змогла по-справжньому насолодитися атмосферою. Але цього року я постараюся зробити все можливе, щоб затриматися тут якомога довше, тому що зазвичай ґрунтовий сезон для мене дуже короткий і швидкий.
– Чи є щось у твоїй грі, що можна поліпшити спеціально для ґрунту?
– Я намагаюся. Зараз я працюю над тим, щоб грати довші розіграші і діяти різноманітніше. Але, знаєте, коли ти все життя граєш в одному стилі, його важко змінити. Але я намагаюся. Я просто намагаюся отримувати задоволення і пробувати різні удари, подивимося, як піде.
– Ти настільки агресивний гравець, що, мені здається, на будь-якому покритті ти можеш просто пробивати навиліт.
– Так, у принципі, я завжди фокусуюся на своїй грі, на своєму стилі, незалежно від покриття. Але якщо потрібно адаптуватися, звичайно, я намагаюся привнести щось нове на корті. Може, це не завжди працюватиме, але в мене є свої сильні сторони на ґрунті.
– Безумовно. Послухай, тобі всього 25, у тебе ще багато часу, щоб у всьому розібратися. Ти півфіналістка “мейджора”, у тебе три титули. Як би ти охарактеризувала етап своєї кар’єри, на якому перебуваєш зараз?
– О, гарне запитання. Ну, по-перше, мені потрібно зрозуміти, де я перебуваю у своєму житті. І тоді… я не знаю. У мене немає відповіді. Це складне запитання. Це як запитати “в чому сенс твого життя”. Можливо, ти ніколи не дізнаєшся, заради чого ти тут і заради чого живеш. Кар’єра – це лише короткий період у житті. Тому я не знаю, куди вона мене приведе і чи досягну я всього, чого хочу. Але глибоко всередині я намагатимуся бути чесною із собою, робитиму все можливе і віддаватиму все, що в мене є. А далі тільки Бог знає, що буде в майбутньому і на якому етапі кар’єри я зараз.
