|
Головне / Український теніс / WTA –
Марта Костюк: "Ніхто не буде тебе жаліти через війну, ніхто не скаже, що мовляв, віддам я їй пару геймів або дам виграти"Новини
20.11.24 15:00 Катаріна Завацька: "Я навіть не думала, що в мене може бути так багато ресурсів у тілі - це все фактор збірної та командної підтримки"
18.11.24 22:00 "Ми зробили ставку на Завацьку і вона принесла результат". Капітан збірної України - про перемогу над Австрією в Кубку Біллі Джин Кінг
 У першому колі змагань у Мексиці українка у двох сетах обіграла Олександру Саснович. - Розкажіть трохи про сам матч. - Це була гарна гра. Безумовно через значну висоту над рівнем моря умови тут трохи інші. Тож я тренувалася щосили. Намагалася підготуватись до матчу, зробити все, що було в моїх силах. Гадаю, що для суперниці було трохи дивно, що я грала не так, як завжди. Просто за таких умов я теж намагалася адаптуватися, побачити, як треба грати. Я багато на неї тиснула, думаю, в неї було відчуття, що її потрібно грати дуже добре, дуже близько до ліній, щоб мене обіграти. Тому, гадаю, вона зробила так багато помилок. Мені здається, що помилялася вона саме через те, що своєю грою я тиснула на неї. Все було добре. Перший сет промайнув швидно. В другому було трішки боротьби, і це добре, тому що в кожному матчі ти прагнеш поборотися, щоб бути краще готовою до наступної гри. Якщо перемагаєш легко, тоді здається, що й наступний матч повинен пройти легко. А тоді якщо щось йде не так, ти не відчуваєш себе підготовленою. - Як це було, грати з представницею Білорусі? - Моментами це складно. Іноді легше. Завжди по-різному. Я намагаюсь зосередити свою увагу на чомусь іншому, не думати хто вона. Очевидно, що краще, коли я виграю в цих матчах, бо частіше я програю цим гравцям. Неприємні відчуття. Загалом програш – це неприємно, але конкретно в цих матчах ти завжди хочеш виграти. Я відчуваю відповідальність, я хочу виграти для свої країни й таке інше. Загалом все нормально. Просто намагаюсь думати про інші речі. - Які враження від Гвадалахари? - Чудове місто, мене тут дуже тепло зустріли. Весь обслуговуючий персонал у ресторанах чи готелі, вони особливо уважні. Прекрасна атмосфера. Місто я бачила лише коли їхала в машині (сміється), але воно чудове. - Наступний матч ви граєте проти Марії Саккарі. Яка ваша думка про цю тенісистку? - Минулого року ми грали на US Open, коли я щойно повернулась після травми і ще відчувала сильний біль. Це тоді, коли в мене була травма плеча. Я місяць не тримала ракетку. Марія була готовою до цієї гри, вона боролась, була добре заряджена. Коли такі гравці готові до гри, з ними важко боротись, вони вимагають від тебе гарної гри. Мені здається, що останнім часом всі готові грати зі мною, що вони дійсно добре налаштовуються, тому мені дуже складно на корті. Саккарі – чудова спортсменка, в неї сильна подача. Мені цікаво, як це буде, грати з неї за інших ігрових умов. Я намагатимуся зробити все, що можу. Побачимо. - Враховуючи всі обставини, як складається ваше життя в турі цього року? - Було добре грати в теніс до того, як почалась війна. Було багато стресу, який ти зараз не можеш навіть і порівняти з тим, що ми всі тепер відчуваємо. Це вже інша реальність. В мене було багато нервів за ці кілька днів. У нас різниця в часі мінус 8 годин з Україною, тож, коли я прокидаюсь зранку, там день вже добігає кінця. Є багато новин, багато подій. Тож, коли я лягаю спати, я думаю: Добре, я завтра прокинусь і, що буде, я не знаю. Чи буде це ядерна бомба десь чи що, розумієте? Деякі тижні минають нормально. А потім минулого тижня була масована атака. Я була саме в цьому місці, в центрі Києва. Через два дні, як я поїхала, все це сталось. Це ті місця, де я була щодня. Ось так. До того [масованого ракетного обстрілу] ситуація була більш-менш сталою. Тобто, зрозуміло, що йде війні, але ми могли розуміти, де вона триває, де йдуть бойові дії, які зараз всі на півдні й сході України. Так, війна є, але саме військові дії вони там. А тепер мова йшла просто про цивільних. Ця атака не мала жодного [військового] сенсу. Дуже недбала (хаотична). І ти ніколи не знаєш, чого очікувати. Ці останні кілька днів були доволі важкими. І сьогодні теж. Я прокинулась і бачу, що знову був атакований центр Києва. Ніколи це не буває легко. Не знаю. Я нещодавно запитувала свою маму, коли це закінчиться? Це дуже виснажує. Проблема в тому, що ніхто не буде тебе жаліти. Тобто, в нас [у спорті] інша ситуація. Ніхто не буде тебе жаліти через війну, ніхто не скаже, що нумо віддам я їй пару геймів чи дам виграти. Це так не працює. Я щодня знаходжусь в гіршому [початковому] становищі, ніж інші дівчата. Очевидно, що в мене є мої особисті проблеми, як в кожної людини. Не знаю. Просто є відчуття того, що ти постійно в програші. І це забирає більш сил, ніж зазвичай, це приносить більше стресу. Я просто сподіваюсь, що через це, моя кар’єра не завершиться швидше, ніж повинна була б. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber Джерело: btu.org.ua |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
То может все-таки Леси хватит уже мучится с этим теннисом ?