|
Світовий теніс / Australian Open –
Арина Соболенко: "Думаю, Світоліна знає, що я поважаю її як гравця, а я знаю, що вона поважає мене як гравця - це все, що для мене важливо"Новини - Карлоса Алькараса постійно запитують, як би він порівняв свою нинішню форму з виступом на US Open минулого року. Як ваша форма на цьому Australian Open у порівнянні з трьома попередніми? - Я не люблю порівнювати себе, навіть з вчорашнім днем. Вважаю, що це не дуже добре. Думаю, потрібно просто виходити на корт і робити все, що можеш, з тим, що маєш сьогодні. Мені здається, що кожного разу, коли я озираюся на період, коли моя форма була хорошою, я намагаюся ніби відтворити ту форму, а це неправильно. Але якщо запитати, як я себе почуваю зараз, то я добре себе почуваю щодо своєї гри. Відчуваю, що все, над чим я працювала в міжсезоння, працює. Я цим задоволена і просто рухаюся день за днем (посміхається). - Момент, коли було зафіксовано «hindrance» [«перешкода» - умисне або ненавмисне створення перешкоди суперниці під час розіграшу], відбувся досить рано. Перш за все, хотілося б запитати, яка була ваша думка з цього приводу в той момент? - О, зі мною такого ніколи не траплялося. Дійсно ніколи, особливо через мій стогін... Я не знаю. Мені здається, це було дуже дивно. Я не знаю, як це пояснити. М'яч був глибоким. Відскок був, скажімо так, неідеальним, і це було питання таймінгу. Я додала зусиль, і це сталося природно. Потім вона [суддя] це зафіксувала, а я така: «Що? Що з вами не так?». Я вважаю, що це було неправильне рішення, але добре. Вона дійсно... як би це сказати м'якше... вона мене дуже розлютила, і це насправді допомогло мені і пішло на користь моїй грі. Я стала більш агресивною. Мені не сподобалося це рішення, і воно дійсно допомогло мені виграти той гейм. Тому, якщо вона коли-небудь захоче зробити це знову, я хочу, щоб вона не боялася цього. Будь ласка, фіксуйте. Це мені допоможе (сміється). - Якщо під час матчу відбувається щось, що ви вважаєте несправедливістю або чимось нечесним, зазвичай це змушує вас грати краще? - Не знаю. Думаю, сьогодні конкретно це мені допомогло. Я зіграла краще, тому що була більш агресивною. Але в цілому, якщо це не під моїм контролем, а це не було під моїм контролем, я попросила перегляд відео, і вона все одно залишила те саме рішення. Я думала, що рішення буде приймати інша людина, але це була вона, тому я розуміла, що вона не змінить свого рішення. Якщо це щось, що не під моїм контролем, мене це не хвилює. Думаю, це правильний підхід у таких ситуаціях. - Ви з Еліною Світоліною поводитеся шанобливо одна до одної. Ви аплодували їй, вона в певний момент аплодувала вам. Як ви ставитеся до того факту, що ви не можете або вам не дозволяється попрощатися в кінці матчу і привітати одна одну? Чи відбивається це у ваших думках? Чи думаєте ви про те, що не можете привітати її в кінці матчу незалежно від того, хто перемагає? Тобто вона не підходить до вас, і ви не можете підійти до неї. Це якось залишається у вас в голові, чи ви про це не думаєте? - Я на цьому не зосереджуюсь. Вони так роблять вже дуже давно, тож це їхнє рішення, і я це поважаю. У мене зараз є можливість висловити повагу до неї під час післяматчевого інтерв'ю на корті, і, думаю, вона знає, що я поважаю її як гравця. Я знаю, що вона поважає мене як гравця. Це все, що для мене важливо. Що стосується відсутності рукостискання, то це їхнє рішення. Я його поважаю. - Ви сказали щось Еліні, коли йшли до сітки? - Я відчула, що у мене навіть не було можливості сказати «відмінна робота». Тепер у мене є така можливість, тому: відмінна робота, відмінний матч, відмінний гравець, неймовірний турнір. Так, вона зіграла неймовірно. - Ви нічого не сказали після того, як виграли матчбол? - Ні, ні, ні, не сказала. Я сказала «дякую» судді, і все. 
|
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Людина, яка може так влучно та емоційно висловити свої почуття і відчуття, вже тільки за одне це варта глибокої поваги і, перш за все, емпатії! На жаль, не всі здатні витерпіти такі емоційні навантаження, які випали на долю Дестані Аяви... Але де б вона не була, чим би не займалася, бажаю їй знайти свій шлях у житті, спокійний і врівноважений, без болю та образ, з довірою да людей і до себе самої! Чи буде це теніс - хто зна... Їй ще тільки 25...