|
Головне / Український теніс / Вімблдон –
Марта Костюк: "Вторгнення в Україну допомогло мені переглянути багато чого в моєму житті. На багато речей я тепер дивлюся інакше"Новини - Ви сказали раніше, що це був довгий місяць. Це пов'язано з результатами на корті, на траві, чи через інші речі? Або можна сказати, що всього потроху?. - Я думаю, що просто перші кілька місяців цього року здалися мені дуже насиченими. Я грала турнір за турніром, матч за матчем. У мене не було перерви. Далі були Мадрид і Рим, які тепер стали двотижневими турнірами, і Париж, де змагання теж тривають два тижні... І в мене було якесь відчуття, що я не проводжу на корті достатньо часу. Я пам'ятаю, що тільки тренувалася і все. Я не могла десь ще зіграти в перерві, бо одразу хворіла. Чесно кажучи, такі двотижневі турніри, за моїми відчуттями, не особливо допомагають. Тим більше, коли такий турнір не проходить вдало. Тому так, місяць був довгий. У мене насичене життя, багато всього відбувається. - Яким чином ваше особисте життя і життя вашої країни в ці останні місяці вплинули на ваш погляд на теніс? Сьогодні ви сказали буквально, що в разі програшу, це не був би кінець світу. Які чинники формують ваше сприйняття?. - Я думаю, що вторгнення в Україну допомогло мені переглянути багато чого в моєму житті. На багато речей я тепер дивлюся інакше. Звичайно, теніс - це моя робота, і це те, у чому я намагаюся бути успішною. Однак іноді значення того, чим є теніс для мене, затьмарює теніс сам по собі. І через це я починаю сприймати його як найважливішу річ у світі. Що я зобов'язана виграти кожен матч. Усі ці події і всі речі допомогли мені вирости і стати сильнішою. З жахливої ситуації я намагаюся взяти максимум, але річ у тім, що я дуже співчуваю і я почуваюся дуже погано через те, що люди страждають. Розумієте, у них немає вибору, вони гинуть. І тому коли в мене проблеми на корті, або коли я нервую з власних причин, або мені не подобається щось із того, що я роблю... Ні, це мені не допомагає. Просто якоюсь мірою це іноді мене заземлює, тобто, я залишаюся тут, не десь високо... Я не знаю, як вам це пояснити і чи розумієте ви те, що я намагаюся сказати... Бачити, як люди страждають, - очевидно, що це важко. А думати про те, що в когось у житті зараз відбуваються найгірші речі, - це не допомагає мені почуватися краще через свої труднощі в цей момент. Можливо, комусь від цього може стати легше, але не мені, я не можу повністю дивитися з позиції сторонньої людини. Зрозуміло, що ці події демонструють мені, що теніс - це не моє життя, це не те, заради чого я живу, це просто єдина справа, якою я займаюся. Насправді ще до війни я себе запитувала, чи могла б я робити щось інше? Чи вдалося б мені добре робити ще хоч щось? Цей час війни показав мені, що є стільки всього, до чого я б з упевненістю могла б долучитися, якби не займалася тенісом. - Наприклад? - Я відчула, що в мене є хороші організаційні навички. Це нелегко, але я відчула, що такі речі можуть бути корисними в майбутньому. Я зрозуміла, що в мене є багато знань. Спочатку, так, я думала, що я тільки граю в теніс і не розумію нічого про те, як влаштований світ чи бізнес. Але під час співпраці з Wilson я почала розуміти, що в мене є непогане бачення дизайну. Так, я сама цим не займаюся, але я можу вносити пропозиції, що можна поліпшити. Розумієте, такі речі приносять мені гарне відчуття, що я знаю, що теніс - це не єдина річ, на якій я розуміюся. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! 💙💛 🔔 Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Ахаха, ще і бублик з пекарки спекли. Це позор