|
Світовий теніс / ATP –
Гаель Монфіс: "Я дуже щасливий, що добре граю, але я дуже сумую за своєю маленькою донькою"Новини Про матч проти Уго Умбера "Це було непросто. Я провів хороший поєдинок. Можливо, Уго зіграв не так добре, як йому хотілося б, але сьогодні все склалося для мене трохи краще. Я дуже задоволений своєю перемогою. Рахунок не відображає того, наскільки все було непросто". Про майбутній матч проти Якуба Меншика "Я трохи знаю про нього. Він чудовий хлопець, дуже талановитий, і він швидко піднімається нагору. Мій тренер збирається вивчити його гру і запропонує мені кілька порад. Судячи з того, що я тут уже бачив, він справжній атлет і матч проти нього буде дуже непростим. Уперше я побачив його торік на "челленджері" в Остраві. Там я поспостерігав за тим, як він грає і зараз я бачу його прогрес. Зараз є кілька молодих гравців, які вже проявляють себе в дуже ранньому віці. Це класно бачити і класно, що ми можемо з ними змагатися. Я вже був у топ-50, коли він народився? Що ж схоже я вже трохи старий (сміється). Це кумедно. На Відкритому чемпіонаті Австралії я розмовляв з Шан Цзюньченем і Таллоном Грікспором про це. У 2004 році я виграв юніорський Australian Open і Шан мені сказав, що він тоді ще не народився. Ми тоді посміялися про це. Коли я починав свою кар'єру, закінчували Андре Агассі та Піт Сампрас. Тож це постійний процес". Про те, що сумує за донькою Скай "Як я себе відчуваю після трьох перемог у Досі? Я дуже щасливий, що я добре граю, але я дуже сумую за своєю маленькою донькою. Я давно її не бачив. Дні тягнуться дуже повільно. Я щасливий від того, що продовжую грати, але я не можу дочекатися, коли побачу свою дочку. Наступного тижня я їду в Дубай і я вже не бачив її чотири тижні. Чотири тижні - це дуже багато в такому віці. Багато що відбувається, вона багато чого відкриває для себе. Нам дуже пощастило, що у нас є FaceTime, але все ж він не замінить особистого спілкування. Я не можу дочекатися, коли буду з нею. На щастя, ми поїдемо з нею в США. Я часто повторюю, що ми теж люди. Теніс - це круто, але я дуже сумую за своєю донькою. Мені можуть сказати: чому ти не береш її з собою? Тому що її Еліни тут теж немає. Це справжнє випробування. Перші жертви приносиш, коли ти ще молодий, зі своїми батьками і сім'єю. Я не бачив, як ростуть мої молодші брат і сестра. Це теж напів-жертва. Але, це триватиме ще два, максимум три роки. Мені потрібно адаптуватися, тож я щасливий, що можу перемагати і думати про щось інше". Джерело: lequipe.fr |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
І на додачу - хай і не блискуча, але ПЕРЕМОГА над вищою за рейтингом суперницею!
Не тільки словом, а й ділом! Знай наших!
Слава Україні!