|
Український теніс / WTA –
Марта Костюк: "У мене в родині всі революціонери, і я така сама. Якби всі були з таких родин, то в нас би і війни ніколи не було"Новини
Вчора, 00:55 Індіан-Веллс. Світоліна за 1,5 години поступилася Андрєєвій у чвертьфінальному поєдинку
 - Керівництво тенісу дозволяє брати участь у міжнародних турнірах російським і білоруським спортсменам під "нейтральними" прапорами. Як ви до цього ставитеся? - Звичайно, негативно. Насправді ця нейтральність не присутня. Мені після початку повномасштабного вторгнення неодноразово пропонували брати участь у виставкових матчах у команді разом із росіянками чи білорусками, або проти них. Я відмовлялася. Через подібні випадки всі ці спортсмени скаржаться, що їх дискримінують, насправді - дискримінують нас. Чесно кажучи, за ці два роки в керівництві нашого WTA відбувалося багато трешу, і ми наслухалися різного. В один момент усе тихенько зам'ялося і про це перестали говорити. Так воно і залишається. Ми продовжуємо грати в теніс і кожен відстоює свої переконання. - Була реальна можливість не допустити російських і білоруських спортсменів до турнірів? - Я вважаю, що ми з самого початку обрали неправильну тактику. На жаль, наше керівництво також не надто нам допомогло. Хоча, в будь-якому разі, представникам цих країн не місце в спорті. Просто якби ми діяли трохи інакше, то, можливо, і зуміли б домогтися повної дискваліфікації цих спортсменів. Зараз, звичайно, можна говорити що завгодно. Тоді ми зробили все, що могли. - Ви можете конкретизувати, у чому була помилка у ваших діях?. - Коли почалася війна, усі були в різних емоційних станах. У турі були тільки дівчата, тому відповідальність впала на наші тендітні жіночі плечі. Усі по-різному реагували на початок війни. У когось був шок, у когось страх, у когось паніка. Особисто мені було все одно. Я була готова говорити в інтерв'ю все, що тільки можна, і ховати там усіх. У мене не було жодного страху, тому що я вважала, що все роблю правильно. У якийсь момент ми просто не зійшлися в тактиці, якої необхідно було дотримуватися. Усе сталося буквально за два дні. Раз-два і все. А ми просто не були разом. - Не знайшлося людини, яка могла б вас згуртувати?. - Так. Дуже багато зусиль витрачалося на те, щоб усіх зібрати і щось узгодити. Зрозумійте, тенісисти - це люди з дуже великим его. У нас такий спорт. Тому кожен стояв на своєму і вважав, що саме його думка є правильною. Компромісу ми не знайшли. Для мене ця ситуація стала дуже повчальною. Просто я єдина з наших дівчат, хто ніколи не їздив до країн-агресорів на турніри. Я виходила на Майдан у 2014 році, у мене дуже-дуже патріотична сім'я, яка стояла на всіх мітингах з 90-х. У мене всі революціонери, і я така сама. Я мала чітку позицію. Вважаю, що якби всі були з таких родин як я, то в нас би і війни ніколи не було. Однак це життя. Усі різні, у всіх різні сім'ї, різна життєва ситуація. Треба приймати людей з їхніми можливостями, баченням і з цим працювати. - Після 24 лютого 2022 року ви потиснули руку комусь із російських чи білоруських спортсменок?. - Я жодного разу нікому з них не потиснула руку. Перший такий матч у мене був проти пари російської пари Вероніка Кудерметова/Анастасія Павлюченкова на турнірі WTA в Римі. Мене так ковбасило в тому матчі! Просто хотілося їм м'ячем у голову пробити. Все інше мене не цікавило. Вони добре грали, і в підсумку виграли той турнір. Мені було настільки погано, що я викликала фізіо на корт і сказала, що не можу ні грати, ні дихати. Мене просто повели. Руки я їм не потиснула. Наступний такий матч у мене був проти білоруски Вікторії Азаренко - на US Open (Марта програла у двох сетах). Перед матчем була величезна напруга. Усі чекали, чи потисну я їй руку. У підсумку після гри ми "вдарили" ракетками. Взагалі, я шкодую зараз, що навіть це зробила. - Тоді авторитет суперниці зіграв роль?. - Так. Просто Віка була першою ракеткою світу, вигравала турніри Grand Slam, легенда тощо. Вона була для мене великим авторитетом. Спортивним, не людським, звісно.  - Хейт був великий у ваш бік через те, що все ж таки ви не потиснули їй руку?. - Кілька днів мені здавалося, що весь світ проти мене. На мене вилилося дуже багато всякого шлаку і хейту. Але навіть зараз, коли я граю матч проти росіянки або білоруски, мені приходить мінімум по 20 повідомлень, що я така і сяка. Пишуть типу: "рашка, вперед!" Любителів рашки дуже бісить, що я взагалі дозволяю собі таке, не тисну руки і типу змішую спорт із політикою. - А яка ситуація з Валерією Страховою, яка продовжує грати в парі з росіянками?. - Коли я була в Сан-Дієго, вона також перебувала там. Я не знаю, чому вона це робить, але вона весь час перебуває в тусовці російських тенісисток і тренерів. У ЗМІ я читала, що вона взагалі тренується в країні-агресорі. Можливо, вона перебуває в процесі отримання російського громадянства. Ну, що ж зробиш. Така людина. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! 💙💛 🔔 Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
