|
Світовий теніс / Australian Open –
Гаель Монфіс: "Думаю, що у свої 38 років я все ще найкращий атлет у Турі"Новини
24.11.25 08:50 Олександра Олійникова: "Цей титул для мого батька, який зараз у ЗСУ, - він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив"
 - Танець, який ви виконали наприкінці матчу на корті - це було блискуче! Чи показує він ту свободу, з якою ви граєте в даний момент, що ви можете дозволити собі такий момент радості після такого напруженого матчу? - Так, думаю, ви маєте рацію. Я почувався добре. Цей момент немов сам підказав мені зробити це. Я захотів бути собою. Ця думка була у мене в голові, і я просто зробив те, що хотів. Це був мій спосіб висловити радість. - Цей матч був таким же веселим і захопливим, як це виглядало з боку? Здавалося, ви дійсно насолоджуєтеся всім, що відбувалося. - Так, як я завжди кажу, я продовжую грати заради таких матчів. Грати проти сильних суперників, на великих аренах, перед чудовим публікою, з хорошою енергетикою - ось чого я хочу у свої 38 років. І я отримав це. Мені ще й пощастило здобути перемогу. Саме заради таких моментів я продовжую грати. - Ви завжди говорите про великі мрії. Думаєте, ви могли б виграти цей турнір? - Виграти? Ні, якщо бути чесним, навіть не мрію про перемогу на цьому турнірі. Моя мрія - дожити до старості, мати багато дітей і бути здоровим. - Але ви обіграли четвертого сіяного - Думаю, це ваша мрія - виграти турнір Grand Slam. А я розповім вам про свою мрію. Моя мрія - мати неймовірну сім'ю. Теніс - це прекрасно. Звичайно, у кожного є мета, мрія або щось подібне. Але моя мрія лежить за межами тенісу. - Це ваша перша перемога над гравцем із топ-5 на «мейджорі» з 2008 року. Чи здається вам, що минуло стільки часу? Чи відчуваєте ви, що довго чекали такого моменту? - Знаєте, я навіть не знав про цю статистику. Чесно кажучи, я не стежу за такими речами. Сьогодні мені просто пощастило здобути перемогу. Можливо, у свої найкращі роки, коли в мене був вищий рейтинг, я не міг грати проти суперників із топа, і, можливо, тому статистика не така вражаюча. Я вважаю, що цифри - це просто цифри. На корті ти граєш проти будь-якого суперника, чи то №4, чи то №10, чи то №100. Усе вирішується в боротьбі. - У 38 років ви все ще вважаєте себе одним із найкращих атлетів у турі? І ще: чому ви вирішили використовувати удари зі зміною темпу проти Тейлора сьогодні? - Думаю, що у свої 38 років я все ще найкращий атлет у турі, так (посміхається). Це точно. Що стосується ментальної сторони, я не впевнений. Не можу сказати точно. Ми з другом жартували на цю тему, і я говорив: 'Не знаю щодо цього.' Але, звісно, серед усіх 38-річних, яких я знаю, я точно кращий за них. Зараз, з моїм нинішнім станом, у мене більше досвіду, і я можу адаптуватися. Як ви помітили, мій план на гру сьогодні був трохи іншим. Я знав, як уповільнити темп, як трохи поміняти ритм. На його нещастя, сьогодні я почувався відмінно в плані рухів, тому міг тримати такий ритм довгий час. - Наскільки події в Окленді минулого тижня [Монфіс став чемпіоном турніру АТР 250] додали вам упевненості та допомогли набрати інерцію, яку ви перенесли в Мельбурн? - Я завжди дякую Педро, тому що та гра допомогла мені багато в чому - як у ментальному плані, так і у фізичному. Звичайно, коли виграєш кілька матчів поспіль, з'являється чудовий настрій і розуміння того, що ти хочеш робити на корті. Але є й негативний бік: втома накопичується. У тебе стає менше варіантів, ніж, скажімо, на початку турніру. Але я продовжую. Як я вже говорив, я просто ковзаю на хвилі цього моменту і подивлюся, куди вона мене приведе. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.