|
Світовий теніс / WTA –
Вікторія Мбоко - після виходу до півфіналу в Монреалі: "З кожним виграним матчем я щаслива, але також відчуваю, що хочу рухатися далі - до наступного раунду, до титулу"Новини
Сьогодні, 16:52 Клуж-Напока. Снігур віддала лише один гейм Крістіан і вдруге в кар'єрі вийшла до 1/4 фіналу
 18-річна Вікторія Мбоко вперше пробилася до півфіналу змагань рівня Туру та стала першою місцевою гравчинею, яка дійшла до цієї стадії в Монреалі, а також лише третьою володаркою "wild card". Канадійка вже гарантувала собі дебют у топ-50 світового рейтингу. – Вітаємо, Вікторіє. Стільки досягнень за один день - ви у півфіналі. Як почуваєтесь на цьому етапі турніру? – Я надзвичайно щаслива. Для мене це велике досягнення на такому рівні турніру - справжня віхa в кар’єрі. Дуже рада, що можу отримати такий досвід саме в Монреалі, перед рідною публікою. Якщо чесно, не так багато слів, щоб це описати - просто величезне задоволення і щастя. – Що змінилося у другому сеті, що допомогло вам підняти рівень гри? – Початок другого сету був для мене трохи важким - я програла гейм на своїй подачі й рахунок став 0:2. Джессіка дуже стабільна суперниця, вона сильно і точно б’є по м’ячу, не даючи багато простору. Тому зрозуміла, що маю піднімати рівень своєї гри: більше рухатися, бути сконцентрованішою і заряджати себе емоційно після кожного виграного розіграшу. Це дало мені поштовх, я почала грати активніше і змогла переломити хід матчу. – Ежені Бушар відгукувалась про вас дуже тепло. Чи надихались ви її грою? – Я не так багато дивилась її матчів, але точно знаю, що вона була однією з перших канадських тенісисток, які досягли великих висот і встановили багато рекордів. Для канадського тенісу це була важлива особа, і вона стала натхненням для багатьох молодих дівчат, у тому числі й для мене. У нас різні стилі гри, але приклад її кар’єри дуже мотивує. – Якщо описати саме другий сет сьогоднішнього матчу - що ви показали глядачам? – Думаю, головне, що я показала - це здатність боротися і не здаватися. Коли програвала 0:2, це був момент "бийся або здавайся". Я зробила все, щоб одразу повернути брейк, намагалася зіграти кожен розіграш максимально впевнено. Було важливо залишатися поруч із суперницею, не дозволяти їй піти у відрив. Думаю, глядачі побачили, що я можу витримувати тиск і битися до кінця. – Після перемоги над Коко Гауфф наскільки складно було знову зосередитися? – Матч із Коко був дуже особливим і, звісно, я була щаслива, але так як я все ще залишалася в турнірі, я не святкувала і намагалася швидко переключитися на наступні матчі. У таких випадках важливо пам’ятати: ти приїхала на турнір, щоб спробувати виграти його, а не лише один матч. Я просто намагалася мислити саме так - залишатися зібраною і рухатися далі. – Ви зіграли багато матчів цього тижня. Чи відчуваєте втому і як відновлюєтесь? – Не можу сказати, що почуваюся абсолютно свіжою, але й сильної втоми немає. Дуже допомагає, що майже після кожного матчу був день відпочинку - це дає час зібратися і відновитися. Більшість моїх матчів проходили ввечері, тож у мене був час вдень для відпочинку, сну та відновлювальних процедур. Завдяки цьому зараз почуваюся досить добре.  – У півфіналі знову зустрінетесь з Оленою Рибакіною, з якою грали лише 12 днів тому. Як оцінюєте свої зміни за цей час? – Розумію, що це буде дуже складний матч. Ми грали у Вашингтоні, і я знаю, наскільки вона сильна - у неї чудові удари із задньої лінії, потужна подача. Зараз я почуваюся впевненіше, ніж тоді, але все одно розумію, що потрібно грати ще краще, щоб боротися на рівних. Мій план - зробити все можливе, щоб дати гідний опір. – Лише 12 днів між матчами - це здається шаленим темпом? – Якщо чесно, усе розвивається настільки швидко і для мене це все нове, що навіть не було часу задуматися. Зараз відчуваю лише, що дні відпочинку між матчами дуже допомагають, і намагаюся не думати далі, ніж цей турнір. Фокус тільки на цьому тижні. – Після перемоги над Коко ви реагували емоційно, а сьогодні відсвяткували спокійно. Чи змінилося ваше ставлення до перемог? – Усе залежить від моменту. Моя реакція завжди природна, я роблю те, що відчуваю. Рівень радості був таким самим, як після перемоги над Коко чи у попередніх матчах. З кожним виграним матчем я щаслива, але також відчуваю, що хочу рухатися далі - до наступного раунду, до титулу. – Чи поїдете до Цинциннаті після цього турніру? – Я заявлена на турнір, але поки що не знаю. Спочатку хочу повністю зосередитися на цьому турнірі, а потім уже вирішу. – Вам лише 18 років, але ви зберігаєте спокій у важкі моменти. У чому секрет? – Не думаю, що є якийсь особливий секрет. Головне - залишатися спокійною у стресових ситуаціях. Звичайна реакція людини - напружитися, нервувати. Але якщо я проєктую зовні спокій, то і в голові стає спокійніше. Це допомагає реалізувати задумане в найважчих моментах і грати впевненіше. Думаю, саме це дозволяє мені витримувати тиск і перемагати. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Дуже хотілося б, щоб у цієї розумної і талановитої дівчини було велике майбутнє!!!