|
Головне / Український теніс / ATP –
Віталій Сачко: "Кожен раз, коли читаю про те, що відбувається, бачу, як росіяни бомблять мирних людей - мені хочеться плакати"Новини
24.11.25 08:50 Олександра Олійникова: "Цей титул для мого батька, який зараз у ЗСУ, - він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив"
 - Віталій, я знаю, у Франції вже пізно, тому ціную, що ви знайшли трохи часу. Вітаю з цим тижнем. Мабуть, це найбільше досягнення у твоїй кар'єрі - півфінал турніру ATP, і особливо з урахуванням того, кого ти обіграв - Мпетші Перрікара і Бубліка. Які у тебе почуття після такого результату, і в чому, на твою думку, ключ до успіху? - Звичайно, як ви сказали, я обіграв багато сильних гравців, і це приголомшливе відчуття. Чесно кажучи, я не очікував цього - після поразки у фіналі кваліфікації я вже дивився квитки додому. А потім дізнався, що є шанс потрапити в основну сітку, і просто вирішив вийти на корт і отримувати задоволення. Ми грали з Мпетші Перікаром - на центральному корті, була неймовірна атмосфера. Я просто намагався насолоджуватися кожною секундою на корті і продовжую робити це зараз. - Думаю, гра на центральному корті і та атмосфера, яка супроводжувала всі три твої матчі, допомогли тобі показувати ще сильніший теніс? - Звичайно. Я люблю, коли є глядачі, коли щось відбувається на трибунах. Зазвичай я граю на турнірах серії Challenger, і там повні трибуни бувають тільки на пізніх стадіях. А так - майже нікого немає, і ти просто б'єшся, борешся. А тут - це зовсім інший рівень, просто інша планета. - Завдяки цим перемогам ти повертаєшся в топ-200, і, мабуть, найважливіше - тепер ти знову зможеш грати кваліфікації турнірів Grand Slam в наступному сезоні. Наскільки це значущий етап у твоїй кар'єрі - отримати можливість виступати на таких великих змаганнях? Все-таки навіть кваліфікація на «мейджорах» приносить набагато більше призових, ніж «челенджери». - Звичайно, це і була мета - пробитися на турніри Grand Slam. Але зараз я намагаюся зосередитися тільки на своїй грі і на процесі. Намагаюся менше думати про всякі речі і не завантажувати голову - думаю, це найважливіше. - Це найкращий результат українського тенісиста на рівні ATP з 2017 року. В інтерв'ю на корті ти завершив словами «Слава Україні». Що для тебе означає цей результат саме як для українця? Чому це зараз так важливо для тебе? - Як ви знаєте, в нашій країні йде повномасштабна війна з Росією. Чоловічий теніс в Україні зараз переживає непрості часи, тому я намагаюся хоча б гідно представляти свою країну. Для мене це дуже багато значить. Я отримав безліч повідомлень від українських уболівальників протягом цього тижня і хотів показати, що подумки я з ними. Вони борються там, а я намагаюся боротися на корті.  - Як війна вплинула на твою тенісну кар'єру? Адже вона триває вже майже чотири роки. - Думаю, вона вплинула на кожного українця. У мене досі сім'я там, я читаю всі новини, підтримую зв'язок з ними. Особливо на початку це було дуже, дуже важко для всіх - перш за все морально. І зараз, якщо чесно, я досі дуже гостро все переживаю. Кожен раз, коли читаю про те, що відбувається, бачу, як росіяни бомблять мирних людей - мені хочеться плакати. У якомусь сенсі мені пощастило, що я виріс у Чехії і живу там з дитинства, там і решта моєї родини. Але все одно я просто не знаходжу слів, мені щиро боляче, що все це відбувається. А зі свого боку я намагаюся допомогти тим, що можу - своїми результатами на корті. - Так, я не знав, що ти живеш у Чехії. Тобто ти, виходить, не був в Україні з початку війни, раз базуєшся в Чехії? - Ні, я живу в Чехії вже 20 років. - Як ти думаєш, як саме війна вплинула на український чоловічий теніс? Я розмовляв з кількома українками - Світоліною, Костюк та іншими - вони часто розповідають про труднощі, з якими стикаються на тлі війни. Але, напевно, у чоловіків ситуація може бути іншою - адже багато хто з них призовного віку, хтось міг бути мобілізований, хтось виїхав. Як ти вважаєш, як все це позначилося саме на чоловічому тенісі України? - Думаю, вплив був величезним. Багато чоловіків - хтось пішов воювати, хтось виїхав через війну. Це дуже важка ситуація. І спорт, як і все інше, опинився на другому плані. Люди стали менше вкладати гроші, тому що всі донатують на дрони, допомагають армії, намагаються підтримати захисників. Тож теніс зараз просто не може бути пріоритетом і це, на жаль, очевидно. - А що щодо підтримки особисто тебе у Турі? Адже, як я розумію, українських чоловіків на ATP зараз майже немає, ти, здається, єдиний хоча б у топ-300. Як тобі живеться і подорожує в таких умовах - чи відчуваєш ти підтримку або, навпаки, самотність, адже у дівчат, наприклад, є своя група, а ти, схоже, більше сам по собі? - Якщо чесно, на початку у нас була дуже велика підтримка. Це був справжній «бум»: ми отримали фінансову допомогу від ATP і це було чудово. Наскільки я знаю, тоді кожен український гравець отримав таку підтримку. Але з часом все змінилося. Люди, напевно, трохи звикли до того, що відбувається. Війна триває, але про неї все менше говорять. Зараз багато хто сприймає це як щось звичне і це, звичайно, сумно. Але війна нікуди не поділася. Вона все ще триває.  - Тобто ти хочеш сказати, що зараз підтримка з боку ATP менша, ніж була на початку війни? - Я б сказав, що зараз ми взагалі не отримуємо ніякої підтримки. Думаю, всі українські гравці зараз просто тримаються за свій рахунок, самі по собі. - У тебе в цьому сезоні було не так багато матчів проти росіян - здається, всього один. У жіночому турі такі зустрічі часто викликають великий резонанс. Як ти сам сприймаєш подібні матчі? - Так, у мене було кілька матчів проти російських гравців. Коли виходиш на корт, просто граєш, але, звичайно, проти них є додаткова мотивація. Для мене найкраща перемога - це просто перемогти їх на корті, і на цьому все. Ніяких відносин з ними у мене немає. - Що б ти хотів, щоб твій успіх цього тижня означав для України, яка все ще переживає війну? - Судячи з повідомлень, які я отримую, люди дуже раді за мене - що нарешті з'явився хтось, хто зміг дійти до такого рівня. Я тут, у своїй «бульбашці», зосереджений на своїх справах і не зовсім знаю, що відбувається за межами турніру, але, наскільки я розумію, там мене підтримують. Я отримую багато повідомлень в Instagram і WhatsApp, і мені дійсно приємно, що люди стежать за мною і радіють моїм успіхам. Джерело: benrothenberg.com |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.