|
Головне / Український теніс / Інтерв'ю –
Сергій Стаховський: “Сподіваюсь, Kyiv Open стане щорічною подією”Новини - Поділіться емоціями від вчорашнього матчу (бесіда відбулася на наступний день після перемоги Сергія в матчі першого кола проти Єлле Селса - прим. БТУ). - Звичайно, грати вдома - цікавіше. Спочатку не планував тут виступати. Турнір проходить на грунті, і я вже попрощався з цим покриттям на Ролан Гаррос. Але наш колишній капітан (Михайло Філіма - прим. БТУ) і керівництво федерації попросили зіграти, якщо є така можливість. Поки що я пройшов перше коло, здобув першу за 18 років перемогу на ґрунті в Києві. Вчорашній матч був цікавим. Нервовий початок з обох сторін, але у нього ця нервозність так і залишилась до кінця гри. Тактично я грав правильно: добре йшла подача, атакував, притримував м'яч в розіграші, коли було потрібно. Кожен виграний поєдинок на цьому турнірі - вже успіх. Скажу чесно: не відчуваю, що перебуваю в гарній формі на ґрунті. Звичайно, від матчу до матчу це відчуття поліпшується, але ж для цього необхідно перемагати в кожній грі. - Отже, ви виходите грати на ґрунті, який не любите, та ще й на "челенджері", на які останнім часом не вистачає мотивації. Де в такій ситуації брати позитивний настрій? - Настрій позитивний, адже турнір проходить вдома. Приходять глядачі, це теж мотивує. Можливо, виступати було б цікавіше, якби такий "челенджер" проходив на харді. Але я буду намагатися, тим більше, ми ще граємо тут пару з Денисом Молчановим - завжди ставимо за мету пройти турнір до кінця, а там як вийде. - Повернімося в ті часи, коли в Україні проводилося відразу декілька"челенджерів" високого рівня: Дніпро, Київ, Донецьк. Ви виступали на цих турнірах, будучи зовсім юним. Мали можливість змагатися з такими зірками як Каньяс, Руседскі, Санторо. Безумовно, це не могло не відбитися на вашому становленні. Тут таких гравців немає, але є наші молоді хлопці, які тільки починають свій шлях. Цей турнір може дати їм необхідний поштовх? - Упевнений, що так. Коли немає змагань на батьківщині, ти повинен постійно розвиватися десь за кордоном - це завжди важче. Коли виступаєш вдома, тут і підтримка інша. Я чув, як вчора вболівали за Білобородька: це допомагає і мотивує. Що стосується "челенджерів", в той час виступ на подібних турнірах мав величезний вплив. Ще не були так розвинені соціальні медіа, змагання не висвітлювалися належним чином. Якби дніпропетровський турнір проходив сьогодні, про нього б сурмили скрізь, по всіх каналах. Каньяс, Хрбати, Санторо, Юханссон, Турсунов - ми говоримо про світових зірок, які змагалися в Україні. Так чи інакше, будь-повернення чоловічих змагань в Україну - це дуже класно. Жіночих, до речі, теж, але з жіночим тенісом у нас і так все добре.  - На ваш погляд, можливо, кошти, витрачені на турнір, було б краще вкласти в підтримку декількох молодих гравців? - Все працює в комплексі. Гравцям потрібно десь змагатися, здобувати очки. Зараз дуже важко перейти з "ф'ючерсів" на "челенджери" - там велика прірва в очках. Подібні турніри дають шанс таким гравцям, як Кравченко і Білобородько, покращити рейтинг за рахунок виходу в півфінал, чвертьфінал. Чи дійдуть вони туди - це інше питання, але у них є така можливість. А фінансової підтримки ніколи не буває достатньо. Завжди можна зробити краще, завжди є приклади, коли інші федерації допомагають більше. - Візьмемо до прикладу того ж Білобородька. Він потрапив на Баеса, програв у першому колі і нічого не набрав. - Білобородько потрапив на гравця, який в цьому році виграв три "челенджери" і проводить свій найкращий сезон. При цьому Ілля зіграв досить рівний матч на улюбленому для Баеса покритті. Він показав, що може грати на рівні з таким суперником. Тенісисти з топ-150 не сильно відрізняються від топ-50 - головне, щоб молоді гравці це бачили і прагнули до подібного. Якщо їздити тільки на "ф'ючерси", тобі буде важче асимілюватися з більш високим рівнем. Необхідно завжди прагнути більшого. - Як би ви оцінили загальний рівень інфраструктури на цьому турнірі? Умови можна порівняти з "челенджерами", що їх проводять в Європі - Цей "челенджер" перевершує багато іноземних турнірів в організації. Багато кортів для тренувань, хороша погода, гравці задоволені, wi-fi працює. Звичайно, в наступному році хотілося б побачити більш серйозний склад учасників, хоча і в цьому тут планували виступати сильні тенісисти: один з них, на жаль, затримався на US Open. - Сьогодні ми не можемо сказати, що навколо "челенджера" в Києві є великий ажіотаж. Сюди не приходить 500-600, не кажучи вже про тисячу глядачів. - Для того, щоб зібрати тисячу, потрібно зробити велику PR-кампанію з підтримкою міста і держави. - До речі, щодо PR-кампанії. На сторінці турніру в Instagram запитують, чи приїдуть до Києва Джокович, Федерер. Як заохотити прийти пересічного киянина, якщо в сітці немає гравців сотні, а перший сіяний - 155-а ракетка світу? - По-перше, повинен рости сам спорт, щоб відомими були не тільки три імені: Федерер, Джокович, Надаль. Така проблема стоїть і перед АТР. Частково вони самі винні, частково - справа в результатах цих гравців. Вони зараз не знають як продати Шаповалова або Ціціпаса, адже після трьох гігантів глядачам ніхто більше не потрібен. Коли більше наших дітей будуть грати в теніс, більше глядачів прийде на трибуни і приведе з собою друзів. Просто з вулиці затягнути людей важко, хіба що на українських гравців, якщо ті будуть успішно виступати. Іноземцями, на жаль, ми нікого не залучимо. Впевнений: якби йшлося про наших тенісисток, тут би було більше людей. - Kyiv Open - це разова акція чи турнір закріпиться в календарі і стане щорічною подією? - Сподіваюся, стане щорічним. Можливо, вже з іншою назвою. Адже якщо турнір називається Kyiv Open, його повинна підтримувати міська влада. Наскільки я знаю, місто не бере жодної участі у проведенні змагань. Однак, я сподіваюся, що турнір залишиться в календарі надовго, тому що він необхідний для розвитку українського тенісу. Максим Тимченко для порталу BTU Фото: ФТУ. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Сказала одичавшая тварь, не пускающая палестинских арабов-беженцев (один нарот) к себе в страну, потому что они отлично знают этих террористов.