|
Головне / Український теніс / Інтерв'ю –
Олександр Овчаренко: "Є стимул показати всьому світу, що ми, українці, теж талановиті, що ми можемо грати та перемагати"Новини
Вчора, 23:34 Штутгарт. Костюк здобула вольову перемогу в матчі з третьою ракеткою світу і боротиметься за місце у фіналі
Вчора, 22:15 Руан. Калініна у двох сетах перемогла Андрєєву і вдруге в сезоні зіграє в півфіналі турніру WTA
 У другій половині липня 20-річний українець став чемпіоном на турнірах ITF M15 та M25 у Словенії. Цього тижня Овчаренко на змаганнях ITF M15 у Сербії дійшов до чвертьфіналу, де знявся у другому сеті, а також виграв титул у парному розряді. - Розкажи, будь ласка, про себе: звідки родом, як потрапив у теніс, як і де проходили перші тенісні роки? - Родом я з Києва. Тенісом почав займатися, коли мені запропонували батьки. Якось в нас була така розмова і ось вони мені порадили зіграти. А потім, мовляв, побачимо, сподобається мені це чи ні. З 6 до 8 років я тренувався з Юлією Давидюк, потім з 8-10 із Сергієм Жуковим і вже останні роки, коли був в Україні, я займався із Сергієм Твердохлібом. В Києві я був до 15 років. Займався у групі гравців, мені дуже сподобалось грати. Так усе й розпочалося. - Судячи з твого інстаграму, останнім часом ти тренуєшся в Італії. Розкажи, як потрапив туди і чому саме ця країна? - Останні 6 років я тренуюсь в Італії, в місті Барі, там є тенісна академія. Там мені дуже подобається. Якось я грав турнір, четвертої категорія до 18 років, я побачив гравців у цих фірмових футболках від академії. Я був на той час без тренера, тож батько порадив мені спитати, що це, де це. Спочатку я приїхав на один місяць. Мені все сподобалося, і я залишився. - Цього року тобі вдалося виграти свої перші професійні титули. Всі на ґрунті. Чи можна говорити, що це твоє улюблене покриття? - Так, можна сказати, що ґрунт – це моє улюблене покриття. Але я також думаю, що з моїм стилем можна також добре грати і на харді, тому що я багато використовую свою подачу. Останні три турніри були дуже успішними для мене. Я вдало використовував саме свою подачу, та й взагалі, всі свої вміння. - Як би ти описав свій стиль гри? Які слабкі та сильні сторони можна виділити у грі Олександра Овчаренка? - Насправді, це дуже важке запитання. Мені завжди подобався Новак Джокович і за стилем я хотів грати як він, бо я дуже еластичний, можу бігати, атакувати і грати в захисті. Сильні і слабкі сторони? Складно відповісти, бо, знаєте, один день я можу грати дуже добре, коли немає слабких сторін, а в інший день – дуже погано. В тенісі дуже важко щодня демонструвати свою найкращу гру. - Наскільки мені вдалося перевірити інформацію, ти не грав за українські юніорські збірні різного віку. Як у тебе взагалі складалися справи в юніорському тенісі? - Я не грав за юніорські збірні, ні U-12, ні U-14, ні U-16. До 14 років я був першим в Україні в рейтингу ФТУ, але далі я вже не грав на українських турнірах, а почав грати на змаганнях ITF до 18, 15-тисячники, 25-тисячники, а зараз вже спробував зіграти на декількох «челленджерах», тож на юніорському рівні в Україні я вже не грав.  - Чи є в тебе контакт з Андрієм Медведєвим чи з кимось з ФТУ з приводу можливої участі у наступному матчі збірної? - Так, можливо, цього року я буду грати за збірну України. На днях мені написав Андрій Медведєв, але наразі я точно не знаю, чи я зможу зіграти, бо в мене є свій план. Треба домовитись для початку, якщо я буду грати чи ні, тому що я насправді не очікував, що цього року мені запропонують грати за збірну. В мене було кілька запитань, тому поки я чекаю на них відповіді. - Чи є у тебе постійний тренер чи хтось, хто супроводжує на турнірах? - Зараз в мене немає постійного тренера, але я сподіваюсь, що через місяць в мене буде такий тренер у команді, який буде завжди мене супроводжувати на турнірах. Зараз я подорожую з батьками, на тих двох турнірах, де я виграв, я був з татом, в Бергамо вже я був один, тому що в той час мій тренер з академії не міг приїхати. У самій академії я працюю з кількома тренерами: Вінченцо Карлоне, Адріано Кассано, Лоренцо Мічіа та найкращий у світі тренер з ОФП Мікеле Капурсо. - Твої батьки з тобою в Італії постійно? Чи хтось в Україні знаходиться? - Ні-ні, я завжди був один в Італії, батьки декілька разів приїжджали сюди, але так, тільки щоб мене побачити. Всі шість років я був один і жив у кампусі. - Наскільки складно зараз пробиватися у чоловічому турі? Чи є у тебе спонсори чи якась підтримка? Чи є якийсь план розвитку та цілі в рейтингу? - Так, мені моя академія Bari Tennis Academy багато в чому допомагала, з контрактами, з Head мені допомогли. Цього року я граю із одягом "Joma". Безкоштовно я перетягував струни на ракетках. Це дуже допомагає, якщо чесно, тому що буває таке, коли за один день ти рвеш не одну ракетку, а зміну струн треба заплатити. В академії мені завжди допомагали як фінансово, так і ментально та фізично. Завжди. Я дуже рекомендую цю академію, особливо юніорам. А спонсора зараз я не маю. Підтримка тільки від моїх батьків та і все. А так, дійсно, зараз дуже складно пробиватись у чоловічому турі. Навіть на цих турнірах, де я грав, там дуже високий рівень і всі прагнуть перемагати, кожен матч дуже складний. В Словенії і в Італії було дуже спекотно, 37-40 градусів тепла, це важкі умови, як і ментально, так і фізично. Коли я почав цей рік, хотів бути в топ-500 АТР, зараз я – 430-й. Тож, зараз моя мета - це топ-300. Я сподіваюсь, що буду там, буду намагатися, буду перемагати. Є стимул показати всьому світу, що ми теж талановиті, що ми можемо грати і перемагати.  - Звичайно, не можу обійти тему війни. Де ти був 24 лютого? Як отримав перші новини про вторгнення? - 24 лютого я був в Монастирі, грав 15-тисячник. Було тяжко це побачити, тому що я грав чвертьфінал, я переміг і коли повернувся до готелю, то хотів зателефонувати мамі і сказати, що я виграв. Та вона мені сказала, що в Україні вже розпочалась війна. Я був дуже засмучений, я думав, що цього не трапиться, якщо чесно, але, на жаль, війна розпочалась. Далі було дуже складно продовжувати грати на турнірі. - Після перемоги на турнірі у Бергамо ти у своїй промові сказав, що присвячуєш цю перемогу та всі наступні Україні. - Після Бергамо, так, дійсно, я сказав, що цю перемогу хочу присвятити Україні. Гадаю, що всі українські тенісисти зараз повинні прагнути перемагати, щоб показати всьому світу, що в Україні є теніс, є талановиті гравці. Ми повинні показати, що в Україні можуть грати дуже добре. Сподіваюсь, що в майбутньому в нас буде багато гравців, як мінімум в топ-100. - Багато наших гравців, з якими ми спілкувалися, говорили про те, що російські тенісисти, навіть ті, з ким вони товаришували, здебільшого проігнорували питання війни і ніяк не підтримали українців навіть у особистих розмовах. Чи був у тебе якийсь досвід у цьому? - Мені подобається спілкуватися з італійцями і з українцями, а з Росії, якщо чесно, в мене немає багато прямо друзів. Я з ними не розмовляю, але якщо буду, то завжди буду питати перше це те, що вони думають про цю війну. І якщо ці люди хотітимуть, щоб плани Росії щодо України здійснилися, то вони вже для мене людьми не будуть, якщо чесно. Я вже не захочу з цією людиною розмовляти. Вона може робити собі, що вона хоче, але не чіпати мене. Тому що я з такими людьми не хочу спілкуватись. Не думаю, що я колись буду грати з росіянином чи білорусом. Білоруси для мене теж винні в цьому, тому що з їх боку також йде війна, з ними тяжко про це говорити. - Як в Італії зараз ставляться до війни в Україні? Чи є підтримка, чи можливо вже більшість не звертає уваги, бо все затягнулося? - В Італії ставляться до українців дуже добре і, як на мене, краще, ніж раніше. На машині, коли я їду, то бачу десь на будинках українські прапори. Коли в мене цікавляться звідки я, бо я італійською розмовляю, але трошки з українським акцентом, і я кажу, що я з України, то люди завжди радіють, декілька разів щось безкоштовно давали, хтось розповідав, що взяв до себе українських біженців. Тож, ставляться дуже добре, з повагою. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber Джерело: btu.org.ua |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Если не заменит "тренера"- Заневскую на квалифицированного специалиста - доиграется...
Заневская всегда , всю свою карьеру , была наитупейшим игроком.
Работая с ней , Марта не прогрессирует. Вплоть до того , что по ходу матча или розыгрыша не может перестроить свою игру. Нудно лупит и лупит кроссами , надеясь перебить соперницу.
Разнообразия в игре нетникакого. Заневская просто эксплуатирует уникальные физические качества Марты ( скорость бега, наряду с Наварро сейчас высочайшую в Туре , выносливость , акробатическую пластичность) и её сверхсильные волевые качества. Но ничего не привносит в её игру ни в плане техники , ни в плане тактической обученности. Поставьте лучше ЗАВАЦКУЮ !!! тренером Марты - эффект будет потрясающим , у Катарины голова умнейшая.
... И Марте сейчас надо сниматься с остатка Штутгарта , возможно , и пропускать Мадрид. Только тогда к РГ и Олимпиаде она подойдёт боеспособной.