|
Головне / Український теніс –
Еліна Світоліна: "Уявити те, що переживають Стаховський, Долгополов і всі інші в Україні, це просто неможливо для мене"Новини
Сьогодні, 02:51 Кубок Біллі Джин Кінг. Завацька та Кіченок здобули вольову перемогу у вирішальному парному поєдинку проти Австрії
Вчора, 23:40 Кубок Біллі Джин Кінг. Завацька перемогла Грабгер і зрівняла рахунок у протистоянні з Австрією
 - Торік я завершила свої виступи раніше, ніж планувала. Я дійсно довела себе до межі і фізично, і ментально, тому що вже неможливо було сфокусуватись на тенісі. Це вже було занадто. Моя родина була в Україні, я дуже переживала через це. Це вже була не здорова ситуація, тому я припинила виступи. І повністю відсторонилась від тенісу. Вам довелось навчитись жити із постійною тривогою? - Перші місяці війни були найжахливішими в моєму житті. Я постійно думала про мою родину. Я постійно перевіряла телефон, щоб впевнитись, що із моїми близькими все добре. Це наче душа живе окремо від тіла. З одного боку, ти сама в безпеці, в країні, де все мирно. З іншого боку, ти бачиш, що відбувається вдома. Ти настільки це відчуваєш, цю безпорадність. Ти не можеш допомогти родині, нікому не можеш допомогти. Я почала відчувати тривогу постійно. До цього дня я ще страждаю від цього. Навіть рік потому ця тривожність все ще присутня. Я не знаю, коли я буду почуватись психологічно добре на всі 100%. Я працюю над цим із психологом, розмовляю з родиною. І я така не єдина. Багато українців вимушені жити з цією тривожністю. Я відчуваю великий тягар всередині. Моя подорож до України розворушила багато з цих тривог. Коли це було? - У лютому, я була там тиждень. Бачити Україну в такому стані – це розбиває мені серце. Це більше не та країна, яку я знала. Цілі міста, які були прекрасними, просто знищені, вони в руїнах. Ми постійно чули звуки повітряної тривоги, це означає що є безпосередня небезпека. Мені знадобилось багато часу, щоб відновитись після цієї поїздки. Було дійсно дуже важко. Я поїхала до Ірпіня, до Бучі… Коли дивишся про це по телевізору, здається, наче це як кіно, ти не можеш повірити, що це все по-справжньому. Навіть попри те, що я і так це знала і мої родичі розповідали як воно є, щойно ти потрапляєш туди сам, тоді ти відкриваєш для себе справжній жах. Будинки з розбитими вікнами, дірки від куль на стінах, всюди сліди крові… Це… Це… Нема слів, щоб це описати. Це жахливий досвід. Важко зрозуміти і прийняти те, що ця війна зробила з нашими людьми і з нашою країною. Я також побувала у своєї бабусі в Одесі, в моєму рідному місті. Вона не захотіла залишати Україну? - Ні. Їй 85 років, їй складно кудись їхати. Тим паче, що в неї є кіт! Вона не хотіла, щоб він нервував, тому вирішила залишитись (посміхається). Це такий парадокс, але вдома, в Одесі, вона почувається найбезпечніше, хоча й країна знаходиться під атакою. І так само почуваються багато українців, з якими я спілкувалась під час своєї подорожі. Тому що це твій дім. Як кажуть в Україні, що вдома й стіни лікують. Ви також зустрілись із Президентом України Володимиром Зеленським. - Так, це була велика подія. Він багато робить задля нашої країни, він важко працює, щоб служити українському народу. Його приклад допоміг багатьом не здатися. Дуже цікаво побачити, що він думає, не лише через його промови на ТБ, у що він вірить і яке його бачення. Чи підтримуєте ви зв’язок із Сергій Стаховським і Олександром Долгополовим, колишніми гравцями, які декілька місяців знаходяться на фронті? - Сергій – мій добрий друг, я часто з ним спілкуюсь. Він і Алекс служать, вони знаходяться в найгарячіших точках. Це вимагає великої мужності. Вони бачать на власні очі, як російськи ракети вбивають їх друзів. Сергій розповів мені багато історій про те, що відбувається на фронті. Уявити те, що переживають Сергій, Алекс та всі інші в Україні, це просто неможливо для мене. Психологічно треба бути просто глибою, щоб це все пережити Завдяки вашій діяльності чи відчуваєте ви те, що стали спікером України на міжнародній арені? - Це мій обов’язок. У мене є ці можливості. Поїхати в Україну, зустрітись із Президентом, поспілкуватись з людьми, які захищають нашу країну. І бути одним із голосів України, який ділиться з іншими історією моєї країни, підвищує поінформованість серед якомога більшої кількості людей, нагадує їм, наскільки значної допомоги ми потребуємо. Я роблю свій максимум за допомогою тенісу. З початку війни я зібрала більше мільйона доларів для України і для мого фонду. Я виконую місію заради моєї країни і мого народу. >>> "Дуже важливо продовжувати допомагати українському народу". Еліна Світоліна провела благодійний турнір перед своїм першим матчем у Чарльстоні В Індіан-Веллс минулого місяця ваша співвітчизниця Леся Цуренко стала жертвою панічної атаки після розмови із Стівом Саймоном, головою WTA. Як ви сама переживаєте? - Українці відчувають глибокий сум через війну. Люди бояться, люди відчувають порожнечу. Те, що відбулось із Лесею, - це дуже сумно. Ті, хто не проходять через це, вони не можуть насправді зрозуміти, що значить бути в такій ситуації. Коли в теме немає дому, коли немає місця, де б ти почувався у безпеці, коли в Україні в тебе родина знаходиться під ракетною атакою, коли ти знаєш, що українські міста знищують. Це водночас і великий страх, і велика порожнеча. Леся пояснила, що не почувається захищеною з боку WTA. Що ви думаєте? - WTA повинно було зробити значно, значно більше з багатьох питань. Сьогодні вже занадто пізно. Було стільки заяв [з нашого боку], стільки інтерв’ю. Нічого не допомогло. Вже більше року минуло. Ми намагались боротись за Україну. Зараз я просто хочу бути готовою задати перцю (посміхається). Чесно, це [переконування WTA] мене виснажує. Ми перераховували факти, ми багато спілкувались із ними, щоб переконати їх. Але їм байдуже. Вони не хочуть нічого чути. Це перетворюється в марнування нашої енергії без результату. Нічого не змінюється. Тому ми повинні далі справлятись з усім на одинці. Ми повинні виходити на корт, робити свою справу, знаходити додаткову мотивацію. Більше нічого іншого нам не залишається. Росіяни та білоруси зможуть змагатись на Вімблдоні цього року. Якими були б ваші думки, якби їм також дозволили виступати на Олімпіаді наступного року? - Я про це не думаю. Це справа МОК і НОК України думати про це. Нехай роблять свою роботу! Моя робота, як гравця, полягає в тому, щоб підготуватися. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber Джерело: lequipe.fr |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Катаріна героїня цього двобою. З Краусс бій, Грабєр важливу гру виграла, і в парі просто божила, особливо коли Надя жостко гальмувала