Реєстрація    Увійти
Авторизація
Головне / Український теніс / Статті

Чемпіони на фронті, укриття для гравців, допомога юніорам: два роки повномасштабної війни росії проти України для українського тенісу

У другу річницю повномасштабного вторгнення військ рф на територію України згадуємо якими були ці два роки для українського тенісу
Чемпіони на фронті, укриття для гравців, допомога юніорам: два роки повномасштабної війни росії проти України для українського тенісу
НАШІ ТУРНІРИ

Від початку повномасштабного вторгнення відновити українські змагання вдалося в жовтні 2022 року, але... на кортах у Польщі. Юніорські турніри під егідою Федерації тенісу України отримали промовисті й болючі назви - Кубок Бучі та Кубок Маріуполя.

На домашніх кортах українські глядачі не побачили вже чимало матчевих зустрічей збірних команд у Кубку Девіса та Кубку Біллі Джин Кінг. Так, ані фанати тенісу в Україні, ані маленькі гравці не побачили на місцевих стадіонах такі потужні команди, як жіноча збірна Чехії (матч відбувся в Туреччині) чи чоловіча збірна США (матч зіграли в Литві). Звісно, не йдеться ані про нові розіграші в Україні турнірів ATP Challenger Tour, як у Києві 2021 року, ані про перспективи проведення турніру WTA 125, над яким велася робота.

"Наше завдання - зберегти федерацію, зберегти збірні, узяти участь у всіх командних турнірах, піднімати український прапор на всіх цих змаганнях, - розповідав нам в інтерв'ю віцепрезидент ФТУ Євген Зукін. - Ми будемо намагатися досягати максимальних результатів, але позитивним результатом уже буде те, що ми братимемо участь і відправлятимемо наші команди".

Українські організатори та функціонери все ж не склали руки. У грудні 2022 року на львівських кортах, незважаючи на повітряні тривоги й атаки на інфраструктуру, відбулися національні чемпіонати, а вже від початку 2023 року юніорські турніри за новими правилами безпеки приймали також Київ, Вишково, Тячів, Стрий, Луцьк, Ужгород, Мукачево, Тернопіль, Горішні Плавні.

На початку березня заплановано Відкритий турнір міста Кам'янське. Про тренування юних українських тенісисток у Кам'янському читайте в проєкті "Дитячі історії війни: діти-тенісисти".

НАШІ КЛУБИ

За даними Міністерства молоді та спорту України станом на жовтень 2023 року в Україні постраждали 344 спортивні об'єкти, водночас 95 із них зруйновано повністю або знищено частково. У цьому переліку є й майданчики, які приймали в себе матчі збірної України (наприклад, спорткомплекс "Локомотив" у Харкові), національні змагання та турніри Tennis Europe (Тенісний центр ФТУ), а також домашні бази гравців для проведення тренувальних зборів (МТА в Києві) тощо.

"Я не міг повірити в те, що це сталося. Корти, на яких я провів усе своє дитинство, зруйнували ворожі російські снаряди, - розповів Ілля Компанець, 12-річний уродженець Чернігова, про наслідки ворожої атаки на спортивний комплекс "Хімік". За кілька днів після переїзду сім'ї ю юного тенісиста до Львова, у їхній будинок влучив ворожий снаряд, який зруйнував його значну частину. Саме завдяки цьому рішенню Ілля та вся його родина залишилася живою. "Цей день став великим жахом у моєму житті та житті моєї родини. Наш будинок був зруйнований і я не міг у це повірити та усвідомити".

Тенісні клуби, як-от "ТК Прем'єр" у Кременчуці, стали прихистком для українців, що втікали від російської армії, продовжуючи уроки тенісу для дітей та всіх охочих. У нових реаліях відбулися й нововведення, у які важко було б повірити ще кілька років тому. Так, тенісний клуб "Tennis Park", на кортах якого й відбувся вже згаданий "челленджер" у Києві, встановив для своїх гравців укриття.

НАШІ ДОМА

Російська агресія відбирає в українців їхній захист, спогади та затишок - їхні домівки. Добре знають це на собі тенісистки Колб: сестри Надія та Марина були змушені покинути Крим після його протиправної анексії 2014 року. Перемоги сестер на турнірах ITF стали ще однією можливістю подякувати світові та нагадати про жахливі наслідки, що чекають на українців за відсутності спротиву агресору, - окупацію.

"Наш дім окупований і ми дуже хочемо одного разу туди повернутися, але без вашої допомоги це буде зробити неможливо, - звернулася Надія Колб до глядачів після перемоги на турнірі у Франції. - Я хотіла б подякувати за підтримку України і попросити продовжувати підтримувати до кінця цієї війни, тому що нам це дуже потрібно".

Через атаки Росії на своє рідне місто Харків власний будинок втратив Владислав Орлов. У березні 2022 року від будинку залишилися лише стіни та частково дах. Сім'я тенісиста ще 24 лютого 2022 року виїхала в західну Україну, поки сам Орлов тренувався в Іспанії.

"Для мене, звісно, це був шок, - каже Владислав. - Я не розумів, чи живі вони там, де вони їдуть. Тенісний клуб "Унікорт" при ХНУ імені Каразіна, де я тренувався і навчався шість років, був частково пошкоджений. Нещодавно корпус економічного факультету постраждав від прямого попадання ракети".

6 червня 2023 року окупанти завдали непоправних втрат для всієї України, підірвавши греблю Каховської ГЕС. Нова Каховка, рідне місто українських тенісисток Ангеліни Калініної та Юлії Стародубцевої, було затоплене. Калініна написала про цю трагедію щемливий пост, згадавши своє дитинство і тренування влітку у бабусі.

"Щоранку я прокидалася о 6 ранку, щоб о 7 йти на тренування. Після обіду - час для себе, а ввечері о 16 - друге тренування... І, звісно, моя улюблена стіна! Моє тенісне дитинство минуло саме біля неї, щодня наприкінці тренування набиваючи три, а інколи й чотиризначні числа, це був "бонус" і вишенька на торті. Вона була моєю непереможною суперницею, яка бачила і сльози, і щастя (не знаю, як вона мене витримала). Ця стіна і корти - моє щасливе дитинство, початок мого шляху. А 6 червня все пішло під воду! Спочатку вони захопили мій будинок, а тепер його зруйнували! Але ми все одно переможемо, як я перемогла стіну свого часу! Навіть якщо нам доведеться вдарити по ній тисячі разів!!!"

НАШІ ВОЇНИ

У лавах Сил оборони з перших днів повномасштабного вторгнення служать українські тенісні чемпіони Олександр Долгополов і Сергій Стаховський. Окрім боротьби з ворогом на фронті, колишні спортсмени долучаються й до інформаційного спротиву, розповідаючи світовій спільноті про жахи війни та викриваючи російську пропаганду.

"Звісно, теніс підготував мене до цього, - розповідав Олександр Долгополов про свої нові будні як оператор безпілотника в багатопрофільному підрозділі ГУР. - Ви швидко думаєте, я можу добре працювати під тиском, я не панікую. Багато речей, які ви використовуєте в тенісі, можна перенести на війну. Я швидко обробляю інформацію для себе, ми адаптивні істоти. Спочатку ти в шоці, потім намагаєшся зберігати спокій і робити свою роботу. Неправильні рішення можуть коштувати вам життя".

"У нас є розрахунок міномета, є розрахунок FPV - вони можуть працювати, як у тандемі, так і автономно, - говорить про свою службу в спецпідрозділі СБУ "Альфа" Сергій Стаховський. - Я був підключений більше до частини FPV, як інженер-розпорядник дронів. Влаштовуєш бойову частину на дрон, вставляєш у нього електродетонатор, під'єднуєш до мережі і запускаєш його в повітря".

У соцмережах наші захисники публікують інформацію про збори, а також дякують українській тенісній родині за підтримку.

"Чи достатньо зусиль докладає світова спільнота? Я так не думаю. Думаю, це вже очевидно. Ми отримуємо недостатньо, недостатньо швидко, недостатньо багато, це велика війна, і нам потрібно набагато більше. Я думаю, Заходу потрібно прокинутися і зрозуміти, що це проблема не тільки України. Необхідно вживати заходів", - зазначає Олександр Долгополов.

НАШІ ГЕРОЇ

Через російську агресію під час захисту рідної землі або внаслідок атак агресора на наші міста загинули вже понад 400 спортсменів. Таку інформацію наводить Спортивний комітет України. Тенісна спільнота України також зазнала втрат.

Захищаючи наше життя загинули тренер з тенісу Кирило Васильчишин, колишні співробітники Федерації тенісу України Валентин Мхеїдзе та Денис Завгородній, колишній суддя ITF Сергій Удовкін, син видатної української тенісистки та відомої тренерки з тенісу Ганни Запорожанової - Остап, на війні втратила батька тенісистка Дар'я Лопатецька.

Колишня тенісистка Ганна Запорожанова, яка за час своєї професійної кар'єри була фіналісткою турнірів WTA в парі, чемпіонкою турнірів ITF, грала за збірну України в Кубку Федерації, була учасницею Олімпійських Ігор-2000 у Сіднеї, після загибелі сина продовжує допомагати його побратимам.

"Вони такі молоді, вчора ще діти, відправляються на найнебезпечніші завдання, з повним усвідомленням, що можуть не повернутися, захищати нас, таких дорослих. Давайте молитися за наших воїнів!", - пише Запорожанова в соцмережах. "Давайте зробимо все, щоб у цих молодих хлопців було гідне їхнього героїзму екіпірування, яке ще додасть їм мотивації і відчуття, що в них вірять і про них дбають і чекають на їхнє повернення з Перемогою, адже ми всі дуже хочемо, щоб кращі сини України не лише вибороли мирне життя для нас усіх, а й змогли його прожити щасливо, збудувати сім'ї, потішити батьків онуками! Низький уклін нашим захисникам!"

НАША ПІДТРИМКА[/b]

Маленьких донатів не буває. Як і не буває маленької підтримки. За останні два роки українська тенісна спільнота спробувала всі можливі засоби, як допомогти нашим захисникам і цивільним. Українська тенісна спільнота збирає кошти на благодійних матчах та заходах, виставляють на аукціон або проводять розіграші власних ракеток, як Сергій Стаховський та Еліна Світоліна, або ж екіпіровку з автографами іноземних зірок, як тренер з фізичної підготовки Денис Ващук.

Портал BTU за ці два роки також провів кілька зборів для різних потреб ЗСУ. Разом із федерацією тенісу, наші читачі допомогли придбати автомобіль для 93-ї бригади "Холодний Яр", ми збирали на ліки для бійців, які перебували на реабілітації, на дрони, на зимову гуму для машин. Сьогодні ми оголосили новий збір, в якому збираємо на автомобіль для військових на донецькому напрямку.

У листопаді минулого року до воїнів добровольчого підрозділу НГУ "Хартія" навідалася найтитулованіша тенісистка України Еліна Світоліна.

"Для мене велика честь особисто подякувати героям, - розповіла про зустріч Світоліна. - Наша визвольна боротьба триває. Хотілося б подякувати всім, хто захищає нас і наші кордони. Це неймовірно потужні хлопці та дівчата. Вони віддають свої життя заради нас. Це дає величезну мотивацію кожного дня виходити і робити все можливе і неможливе, щоб вони мали змогу далі захищати нашу землю".

Допомагає військовим і рятує цивільних голова відокремленого підрозділу ФТУ в Запорізькій області Олег Панченко. Ще в березні 2020 року Панченко опікувався організацією міжнародного матчу - поєдинку збірної України проти Китайського Тайбея, але нині всі сили тенісний функціонер разом із дружиною спрямовує на волонтерство. У 2017 році подружжя створило фонд "Україна в серці", який під час повномасштабної війни здійснює евакуацію мирних мешканців (навіть під час блокади Маріуполя) та надає гуманітарну допомогу, постачає продукти, ліки та обладнання бійцям на фронті.

"Українці, пам'ятаймо, що бути чесним, насамперед, перед собою - це справжня сила, - звертається до співвітчизників Олег Панченко в соцмережах. - Не шукайте відмазок в аргументі "всі крадуть і все пропало". Це все для слабаків. У будь-якій непередбачуваній ситуації - працюй і донать. Допомагайте силам оборони. Там працюють звичайнісінькі люди зі звичайнісінькими надздібностями. Віримо в ЗСУ!".

НАШІ ГОЛОСИ

Відстоюють гідність українського спорту наші тенісисти не тільки на спортивному майданчику, а й у пресрумах, під час спілкування з журналістами на корті, на церемоніях нагородження.

Неодноразово вболівальники з усього світу чули "Слава Україні" від Дарії Снігур та Марти Костюк, емоційні роз'яснення Ангеліни Калініної та Даяни Ястремської щодо небажання потискати руки представникам країн-агресорів, зворушливі посвяти своїх титулів українському народові, що бореться, від Іллі Марченка та Людмили Кіченок.

Леся Цуренко разом із тренером Нікітою Власовим не раз пояснювали журналістам, чому українські спортсмени вимагають відсторонення представників країн-агресорів від міжнародних змагань. На жаль, тенісні офіційні особи вирішили заплющити очі на цю проблему, ба більше, за словами Цуренко, очільник жіночого тенісного туру Стів Саймон не засудив ідею повернення росіян на світові арени, зокрема й можливість їхнього виступу на Олімпійських Іграх-2024.

"Війна триває і це означає, що це питання не закрите, - розповіла нам Цуренко. - Наша країна не обирала таку долю. І так само ми не обирали цю долю, що ми вже 2 роки в стані постійного протистояння з WTA і представниками країн-агресорів. Починаючи з Ролан Гаррос-2023 у мене перестали питати про війну. На Вімблдоні у мене просто не було жодної пресконференції. Так, є відчуття, що в тенісі якомога більше намагаються цю тему замовчувати. Це суто моє особисте враження. За себе я можу сказати, що я докладаю максимум зусиль, щоб продовжувати боротьбу, прояснити всі питання, які у нас є. Також є деякі процеси, які тривають, але через конфіденційну політику ми не можемо розкривати деталі. Будьте впевнені, що ми боремося. У них не вийде винести війну за дужки".

НАША ЛЮДЯНІСТЬ

Під час великих випробувань наша тенісна спільнота не забуває піклуватися про тих, хто потребує допомоги найбільше, і бере на себе відповідальність, щоб український теніс мав майбутнє.

Нещодавно Даяна Ястремська, благодійний фонд якої "Дія" підтримує і військових, і цивільних, заручилася підтримкою європейських музикантів, і випустила трек, щоб надихнути українських дітей і нагадати світові про війну. Фонд тенісистки в грудні минулого року виступив одним з організаторів урочистого заходу до дня Святого Миколая для дітей Півдня України. У цій події взяли участь 3 500 дітей.

Заснувала власний благодійний фонд і Марта Костюк. Тенісистка одразу відгукнулася на заклик про допомогу від дитячого будинку в Київській області. Також фонд Марти організував змагання "Kostyuk Cup", що відбулося наприкінці вересня в Києві, на спортивному комплексі "Антей". Благодійний турнір для дітей та підлітків зібрав разом понад 50-ти юних спортсменів.

Маленькі спортсмени вчаться на прикладі власних кумирів, що під час темних часів кожен може взяти на себе відповідальність і прийти на допомогу. Один із таких прикладів - це благодійний тенісний тур пам'яті Олени Балтачі. Благодійний фонд "Постраждалі діти війни" та Rocket Tennis Cup організували ці змагання, щоб зібрати гроші на допомогу онкохворим дітям та популяризувати великий теніс і масові види спорту в Україні. Після змагань у 5 різних регіонах фінальна частина туру пройшла в Бучі. Учасники, які приїхали з усієї країни, вшанували пам'ять мешканців Бучі, які були вбиті внаслідок дій російських загарбників.

Продовжує свою потужну підтримку українських юніорів і Фонд Еліни Світоліної. Минулий рік відзначився не лише черговим тенісним табором для талановитих гравців, а й новим дитячим туром за участю Сергія Стаховського, компанії "Нова пошта" та інших спонсорів.

"Коли почалася війна, саме теніс тримав нас у формі. Ми не могли ні на чому зосередитися, не знали, що станеться завтра, але я брав ракетку і грав. Саме в грі я міг забути про все, що відбувалося навколо. - розповів журналістам BBC 12-річний Макар, наймолодший учасник минулорічного тенісного табору. - Усі тенісисти мого віку знають, що сюди потрапляють тільки найкращі. Приїзд Еліни був для нас несподіванкою. Я мріяв із нею познайомитися. Я вдячний їй за те, що вона ніколи не забуває свою країну. Вона мене надихає. Я також хочу стати професійним тенісистом, прославляти свою країну і мати можливість допомагати тим, хто цього потребує".

 

Додано admin:  24/02/24 21:30  Переглядів: 2 813   Рейтинг:: 0  
0 0
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі в даній статті.