|
Головне / Український теніс / Australian Open –
Еліна Світоліна: "Я пишаюся і собою, і Гаелем за те, що ми не здалися, вірили у свою гру і вірили, що можемо виграти ці матчі сьогодні"Новини
24.11.25 08:50 Олександра Олійникова: "Цей титул для мого батька, який зараз у ЗСУ, - він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив"
 - Еліно, це була дивовижна боротьба з вашого боку. Як вам вдалося перевернути хід матчу після першого сету? - Так, це було нелегко. Я почала матч не так, як би мені хотілося. На початку турніру я почувалася досить добре, у мене були хороші матчі в перших двох колах. Але так, хотілося б почати краще сьогодні, але як є, так є. Я була дуже рада, що змогла знайти свою гру і ритм у другому сеті. Очевидно, що в третьому сеті я грала дуже добре. - Наскільки вражаючою ви були сьогодні, що змогли перемогти Паоліні? Здається, це було дуже сильно - Я не думаю про це таким чином. Я просто намагаюся насолоджуватися цією перемогою, тому що дійсно боролася після першого сету. Повернутися в матч нелегко, особливо проти такої сильної суперниці, яка повертає багато м'ячів і практично не робить помилок, які могли б допомогти зробити камбек. Так що так, я дуже рада, що змогла знайти свою подачу і ритм. Також я пишаюся своїм бойовим духом, який проявила сьогодні. - Ми бачили Гаеля в ложі біля корту. Наскільки ваша взаємна підтримка впливає на ваші результати на цьому турнірі? - На більшості великих турнірів ми підтримуємо один одного. Для нас це багато значить, коли поруч є людина, яка розуміє, через що ти проходиш. Так, для мене особисто це дуже приємно. Я не знаю, як це для інших гравців, але для мене це особливе відчуття, коли ти можеш повернутися у свою кімнату і трохи поговорити про матчі, про майбутні поєдинки. Коли ми повертаємося додому, ми повністю відключаємося від тенісу. Ми просто насолоджуємося часом разом як сім'я, як мама і тато з нашою донькою. Так, це унікальний зв'язок, який у нас є. Я дуже щаслива, як ми справляємося з цим. Сьогодні був чудовий день для нас: перемоги над гравцями з топ-4 і чудовий теніс у нашому виконанні. - Що він сказав вам після вашої перемоги? Вас вразила його гра сьогодні? Він провів чудовий матч. - Він не сказав мені багато, якщо чесно. Він просто був щасливий. А я сказала йому, наскільки вражаюче він впорався з матчем. Я знаю, як сильно він хотів, щоб цей матч пройшов так, як він задумав. Він хотів зіграти добре, хотів взяти гру під контроль, особливо проти Тейлора, який є дуже сильним тенісистом. Я відчуваю, що, коли всі згадують його вік, він хоче довести, що в нього все ще багато енергії. Він хоче це показати, хоче боротися. І сьогодні він зробив це вражаюче. - Ви згадали бойовий дух. Думаю, це стосується вас обох, так? Якщо подивитися, як ви обидва грали, бойовий дух дійсно виділяється. Це те, чим ви найбільше пишаєтеся, озираючись на цей тиждень турніру? - Так, безумовно. Сьогодні ми обидва поступилися в першому сеті, граючи проти дуже сильних суперників, які не роблять багато помилок і знають, як вигравати важливі матчі. Я справді пишаюся і собою, і Гаелем за те, що ми не здалися, за те, що вірили у свою гру і вірили, що можемо перемогти і виграти ці матчі сьогодні. - Питання про рукостискання. Ви граєте з російською тенісисткою в наступному колі. Як ви вважаєте, якщо говорити загалом, а не в контексті України та Росії, чи є рукостискання в тенісі певною формальністю, яка не завжди необхідна після матчу? Якщо у вас був важкий матч із суперницею, чи відчуваєте ви, що це скоріше примус? - Якщо не брати до уваги війну між Росією та Україною, а говорити загалом, я вважаю, що ця традиція в тенісі існує вже багато років. Але іноді я відчуваю себе трохи вимушеною це робити. Думаю, ми б обійшлися і без рукостискань. Якщо ти просто визнаєш суперницю, кажеш їй: «Гарна робота», - цього теж достатньо. За часів пандемії ми нормально обходилися без рукостискань. Не думаю, що це б сильно щось змінило. - Чи пам'ятаєте ви матч, у якому вважали, що рукостискання із суперницею було б недоречним? - У мене було кілька матчів давно, коли деякі гравці були дуже і дуже роздратовані через поразку, і рукостискання були холодними. Був також один матч, коли моя суперниця програла і просто пішла з корту, бо була настільки засмучена. Мене особисто це не надто хвилює. Звичайно, це питання поваги певною мірою. Можна просто сказати: «Гарний матч, ти молодець, вітаю». І все. Іноді дотик до чиєїсь руки може відчуватися як примус. Я не думаю, що це те, на чому варто акцентувати увагу. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.