|
Головне / Український теніс / WTA –
Колишня українська тенісистка шокувала зізнанням: "Мій тренер говорив, що я належу йому, що стану чемпіонкою тільки завдяки йому"Новини Французьке видання опублікувало матеріал про аб’юз у тенісному світі, якому піддаються спортсмени з боку своїх тренерів. У розслідуванні, в центрі якого перебуває історія Олени Рибакіної та Стефано Вукова, також наведені розповіді інших тенісисток. Однією з них стала українка Юлія Вакуленко. Свою професійну кар’єру вона розпочала у 1998 році, а завершила виступи – у 2010-му. На рахунку Юлії 7 титулів ITF в одиночному розряді, а найкращий результат на мейджорах – четверте коло US Open у сезоні-2007. У січні 2008 року тенісистка встановила особистий рекорд у рейтингу – 31-ше місце. Вашій увазі її розповідь журналу L`Equipe: «Цю ізоляцію, нав'язану тренером, Юлія Вакуленко пережила протягом майже трьох років – справжнього пекла, яке почалося в готельному номері під час юніорського Ролан Гаррос у травні 1999 року. «Ми ділили одну кімнату. Він ліг поруч зі мною, гладив мене, обіймав.» Їй було 15 років, йому – 41. «Він казав, що дуже мене кохає, що я належу йому, що стану його дружиною і чемпіонкою лише завдяки йому, – згадує 41-річна українка. – Я мала завжди підкорятися, навіть у сексуальних стосунках. Я була його річчю. Це були страшні страждання. Ти починаєш ненавидіти себе, думаєш: "Це тому, що я гарна, це моя провина". Повсякденне життя перетворилося на кошмар. Я не хотіла, щоб настав ранок» Щоб ще більше посилити свою владу, тренер, колишній гравець топ-50 у 80-х роках, змусив її покинути барселонську академію, де він займався її підготовкою, і перейти до приватного клубу в цьому ж регіоні. «Я постійно була наодинці з ним. Він не дозволяв мені спілкуватися з іншими, контролював мій телефон, перевіряв усе. Якщо він був незадоволений, міг не розмовляти зі мною або погано мене тренувати. Це була справжня маніпуляція. Він створив цю ментальну залежність. Я була повністю ізольована, ніхто не міг мені допомогти. Я не бачила виходу». Вихід з'явився у вигляді травми, незадовго до її 18-річчя. «Я вдарила по кошику з м'ячами і зламала ліву руку. Два місяці я не могла тренуватися і не повернулася до нього. Я хотіла почати нове життя. І вижити» З того часу Юлії Вакуленко довелось долати важку депресію [та] анорексію. Сьогодні вона та інші жертви говорять про це, щоб подібне більше ніколи не повторилося. «Ми виховуємо не лише гравця, а й людину [особистість], – нагадує Вакуленко. – Вигравати, але бути зламаним на все життя – хіба це того варте?» |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.