|
Головне / Український теніс / WTA –
Марта Костюк - про розгром Пегули: "Не хотіла потрапити під сонце і тінь на корті, тому подумала, що потрібно закінчити матч якомога швидше"Новини - Марта, вітаємо. Це було дуже потужно. Склалося враження, що ви кудись поспішали. У вас рання вечеря заброньована? - Я поспішала, щоб не потрапити під сонце і тінь на корті, тому що там просто жахлива тінь. Я подумала: потрібно закінчити якомога швидше (сміється). Але якщо чесно - це, звісно, жарт. Я почала матч просто неймовірно. Але ми всі люди, і я розуміла: рано чи пізно це закінчиться. Можливо, сьогодні, можливо, не сьогодні. Я дуже задоволена тим, як змогла протриматися до самого кінця матчу. Ніколи не буває легко, коли ти ведеш 6:0, 3:0, і начебто очікуєш, що все так і закінчиться. Але навпроти була приголомшлива тенісистка, гравець топ-10 протягом багатьох років. Я чекала боротьби, чекала, що вона повернеться в матч. Я була напружена до останнього розіграшу. Чесно кажучи, я навіть подумала, що промахнулася, але м'яч потрапив у корт - і так... Я дуже-дуже щаслива вийти у фінал. - Якщо відкинути жарти, сьогодні ви були гранично серйозні. Здавалося, що у вас виходило абсолютно все. Що, на вашу думку, стало ключовим фактором перемоги? - Думаю, я не поспішала в розіграшах. Проти Джесс дуже важливо змушувати її грати, змушувати її бігати. Мені здається, сьогодні я зробила це дуже добре, змінювала темп. До того ж сьогодні було набагато тепліше, ніж у мої попередні матчі, м'яч летів швидше, і це теж давало мені певну перевагу. Розіграші виходили коротшими і я дуже рада, що сьогодні вони були саме такими. Але, якщо чесно, теніс - настільки складний вид спорту, що рідко все вирішує щось одне. Це завжди комбінація факторів. Просто для мене сьогодні був дійсно дуже хороший день. - Останнє запитання. З вами тут тренер і чоловік, але сім'ї - сестри і собак - поруч немає. Ви говорили, що збиралися зателефонувати з ними по FaceTime. Це для вас важливо - бути на зв'язку з близькими? - Так, ми щодня отримуємо відео та фотографії від мами мого чоловіка, вона зараз за ними доглядає. Ми вже дуже за ними сумуємо. Я не бачила їх майже місяць, тож це важко - це найдовша подорож, коли я їх не бачу. Але через правила в Австралії все дуже складно. Можливо, коли-небудь їх змінять, і ми зможемо привозити їх сюди, але зараз це справді непросто. Взагалі вони подорожують зі мною майже скрізь, просто Австралія і Китай - це дуже складно, тому вони залишаються вдома. Але вони - мій промінчик сонця, і я дуже щаслива, що вони в мене є. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
