|
Новини / Off court –
Український екстенісист Сергій Стаховський, який наразі проходить службу в ЦСО СБУ «Альфа», став гостем програми Amanpour and Company на каналі CNN, де розповів про потреби української армії, операцію «Павутина» та причини свого рішення піти на фронтСергій Стаховський: "Будь-яка мирна угода з Росією буде всього лише коротким перепочинком перед наступним повномасштабним наступом" - Які потреби України зараз є найкритичнішими? - Як ви бачите, нам терміново потрібні системи ППО, ракети до них, тому що кількість щоденних атак на Київ і цивільну інфраструктуру в інших містах просто колосальна. Нам потрібні ракети, здатні збивати «Шахеди», балістичні та крилаті ракети. Це критично важливо для безпеки українських громадян. Нам необхідно закрити небо, хоча б частково, щоб почуватися в безпеці. - У вас є якісь гарантії, що США продовжать надавати допомогу? Ми знаємо, що Європа посилює підтримку, але тільки США можуть надати необхідне озброєння. Чи є впевненість, що підтримка не припиниться? - У мене особисто таких гарантій немає - я тут, щоб представляти позицію свого підрозділу і військових, з якими я служу. Я б не сказав, що Європа «подвоїла» допомогу, вони радше намагаються наростити підтримку, бо розуміють ризики. Якщо в Україні станеться щось справді погане, наслідки позначаться на всіх. Ми тут, щоб сказати: Україна буде битися. З підтримкою чи без неї - це нічого не змінює. Якщо - і ми сподіваємося, що цього не станеться - США повністю припинять допомогу, це не означає, що ми підпишемо мир із Росією. Їхня мета - знищити Україну, вбити всіх українців, стерти націю. Будь-яка мирна угода з Росією буде всього лише коротким перепочинком перед наступним повномасштабним наступом. - Ви брали участь у різних операціях цієї війни. Остання, «Операція Павутина», вразила весь світ своїм масштабом і зухвалістю. Після більш ніж 16 місяців підготовки Україні вдалося знищити кілька російських стратегічних бомбардувальників, які перебували за тисячі кілометрів від українських міст. Така асиметрична війна - це свого роду послання світу? Навіть у США іноді задаються питанням: чи може Україна дійсно перемогти. Що ви скажете про операції такого роду? - Це не послання. Ми просто намагаємося мінімізувати можливості ворога завдавати ударів по цивільних містах. Уся ця стратегічна авіація використовувалася саме для ударів по цивільних об'єктах і критичній інфраструктурі, а не для цілей на полі бою. Тож це був захід у відповідь, добре спланований, організований і проведений під контролем глави нашої держави і керівника служби безпеки. Я вважаю, це була виняткова операція, яка в довгостроковій перспективі увійде до підручників військової історії як приклад того, як можна завдати супротивнику серйозного прихованого удару. - Ця операція також чітко демонструє різницю між тим, як веде війну Україна і як це робить Росія. Росія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру - минулого тижня були обстріляні дитячий садок і пологовий будинок. Я згадувала, що Європа дедалі серйозніше сприймає загрозу розширення цієї війни за межі України. ЄС щойно представив новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на енергетичний сектор і банки. Ці заходи також знаходять підтримку в Конгресі США з обох сторін. Однак президент Дональд Трамп досі не підписав цей пакет. Що б ви хотіли сказати йому з приводу цієї затримки? - Ми дуже сподіваємося, що він все ж таки підпише його. Це означало б для нас, що в найближчому майбутньому економіка Росії буде руйнуватися швидше. Це створить внутрішні проблеми, з якими російському уряду доведеться розбиратися. І, можливо, громадяни Росії нарешті почнуть ставити запитання. Тому що зараз єдине питання, яке їх хвилює, - це як вбивати українців. Ми хочемо, щоб це питання зникло з їхнього порядку денного і замість нього з'явилися інші - наприклад, як виживати в самій Росії. - Давайте трохи поговоримо про ваше особисте життя. Зараз ви у військовій формі, а раніше ви були відомі тим, що робили на тенісному корті. До вторгнення Росії ви жили в Будапешті з сім'єю, почали розвивати виноробню в Україні, а потім, як повідомлялося, через почуття провини повернулися в Україну, щоб вступити до лав захисників. Що допомагає вам продовжувати, незважаючи на розлуку з сім'єю і на те, що ви повністю залишили свою професійну кар'єру в тенісі? - Я б не хотів вдаватися в подробиці особистого життя, але скажу, що я повернувся не з почуття провини, а з почуття обов'язку. Це країна, в якій я народився, країна, яку я представляв протягом усієї своєї тенісної кар'єри. Понад 20 років я виступав під українським прапором, був частиною національної збірної, грав у Кубку Девіса. Тому в той момент я просто повинен був це зробити. Що допомагає мені рухатися далі? Усе дуже просто - рівень ненависті, з яким ми стикаємося з боку ворога. Те, як вони ставляться до українців, як вони поводяться з мирними жителями. Я бачив це на власні очі в перші роки війни, коли брав участь у різних операціях на передовій. Бачив, як вони вбивають і страчують наших полонених, офіцерів, цивільних українців. Це не вкладається в мене в голові, як таке взагалі може робити людина. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Далее рфянка Андреева, интересно, конечно, она играет. Высоко над сеткой топ спинами раскладывает мячи по корту, вообще практически не рискует, не пробивает каждый второй мяч в сетку или аут, и у неё получается, играет головой, почему так не получается у украинок - риторический вопрос