|
Світовий теніс / ATP –
Японець поділився емоціями після перемоги над Новаком Джоковичем у другому раунді BNP Paribas Open.Таро Даніель: "Джокович, якого я знаю, ніколи не помиляється, але в цьому матчі він робив багато помилок" 109-я ракетка світу Таро Даніель зупинив сербського тенісиста у трьох партіях. "Розминаючись напередодні вранці я думав, мовляв, от халепа, який же цей корт великий. І під час самої гри я також досить нервував. Але, очевидно, Новак не був у своїй топ-формі, тому мені вдалося скористатися такою перевагою. Навіть коли я програв у другому сеті, я все ще вірив, що можу щось показати у третьому. І я зміг грати досить сильно, чим я в принципі і пишаюся. Звичайно, в цій грі Джокович багато помилявся. Той Джокович, якого я знаю, якого бачив по телевізору, він ніколи не помиляється. Він може забити будь-який м'яч, який хоче. Але в будь-якому випадку його ще треба обіграти. Для мене ця перемога стане дуже значущою, до того ж я переміг на очах у такої кількості глядачів, це просто таки неймовірно. Коли я почав замислюватися про перемогу? Коли зумів зробити зворотний брейк у першій партії, тоді подумав, мовляв, гаразд, він не грає добре. Я можу це зробити. Якщо я буду дотримуватися такої гри, то зможу. Після поразки у другій партії були думки, що зараз він візьме третій сет 6-2 або 6-3. Але, не знаю чому, я відчув, що можу залишатися в грі і зберігати спокій. Мені вдалося перегрупуватися. Вирішальний сет став найкращим для мене у цьому матчі. Що я можу розповісти про себе? Хм, думаю, я не схожий на класичного японця, який виступає за Японію (посміхається). Мені здається, що я і Наомі Осака не такі вже "типові японці". Мені подобається кіно, я люблю фільми Вуді Аллена. Взагалі стару музику і кіно. А так, це важко пояснювати людям, хто ти такий. Мій батько на половину європеоїдної (кавказоідної) раси, на половину - американець азіатського походження. А моя мама просто японка. Але вона також досить інтернаціональна особистість, тому що працювала стюардесою на японських авіалініях. Вона розмовляє англійською, а також трохи французькою. Тому мене виховували швидше в міжнародних традиціях, у мене було багато друзів-іноземців. Я вважаю себе японцем, але не до кінця (посміхається). Так, це важко пояснити. Я дуже вдячний, що можу спілкуватися на трьох мовах. Я дружу з багатьма аргентинськими гравцями, американськими, звичайно, з японськими. Один з моїх близьких друзів - це Джон-Патрік Сміт. Очевидно, що я більше спілкуюся з хлопцями, які в рейтингу знаходяться близько 100 місця. Я подружився з Джеймсом МакГі, Пабло Каррено Бустою, Альбертом Рамосом Віноласом і Давидом Феррером. Феррер навіть більше наставник для мене, ми часто тренувалися разом в Іспанії. І, звичайно ж, Кеї Нісікорі. Він відмінний друг і за останні кілька років він прекрасно на мене вплинув". Джерело: bnpparibasopen.com |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Згоден з Тоні. Для Рафи хотілося б більшого