|
Світовий теніс / Вімблдон –
Чемпіон турніру ділиться емоціями після перемоги у фіналі проти Кевіна Андерсона. Новак Джокович: "Я дуже сподівався, що на Вімблдоні мій син буде на трибуні" - Ви могли подумати, що вже довели усе тенісному світові за останні 10 років. Чи відчуваєте ви, що за останні дві гри довели щось нове самому собі, подолали якийсь ліміт? - В основному собі, так. Я програв у чвертьфіналі Ролан Гаррос. Це була схожа боротьба, довгий матч. Я не зіграв у свій найкращий теніс у вирішальні моменти. Це те, чого мені не вистачало, якщо чесно, змагальння у матчі, в якому ми будемо йти на рівних на пізній стадії Великого Шолома. Грати з Надалем у півфіналі тут - це був найбільший тест, який у мене міг бути. Я доклав багато сил і енергії, щоб виграти той матч. Тому що я розумів, що і в найближчій перспективі, і в далекій перспективі, цей матч може дати мені поштовх для моєї впевненості в собі. Звичайно, зараз усе чудово, але в ідеалі потрібен був день перерви між півфіналом і фіналом. Я зробив все, щоб відновитися. І сьогодні відчував себе дуже, дуже добре. Хоча ми бачили, що Кевін нервував і не грав у свій найкращий теніс перші два сети, я вважаю, що я сам зіграв дуже надійно. Це були ймовірно мої найкращі два сети за довгий час. Я знав, що у Андерсона був день відпочинку і він міг відновитися, заграти на тому ж рівні, на якому він провів кілька останніх матчів. Але з іншого боку, це був фінал Вімблдону, це зовсім інші емоції порівняно з іншими турнірами. Для мене це був п'ятий фінал і я постарався використати цей досвід на свою користь. Я зробив брейк у першому ж геймі, це був ідеальний старт. Я грав відмінно, провів кілька хороших ударів, коли поступався з сетболами, а потім відіграв ідеальний тайбрейк, щоб закінчити матч. - Тепер ви повернулися на переможний шлях разом з Мар'яном Вайдою, це буде довгострокова співпраця, тому що на початку ви говорили, що не знаєте? - Так, ми поговорили вже після матчу. Схоже, що він планує продовжувати зі мною працювати, це прекрасні новини. Ми будемо працювати разом до кінця року це точно, а далі будемо дивитися. Очевидно, я дуже вдячний команді, яка знову працює зі мною. Після того року, коли ми не працювали разом, вони займалися іншими справами, а тепер залишили все осторонь і возз'єдналися зі мною, допомагають мені. Це дуже мило з їх боку, я цих хлопців дуже люблю. Чи відчував я себе погано, коли дзвонив Мар'яну? Зовсім ні. Навіть навпаки. Я був у великому передчутті. Багато часу це не зайняло. У той же вечір він мені передзвонив і сказав, мовляв, коли мені приходити тренуватися? Коли ми розлучилися, то все одно підтримували відносини. Ми сім'я, ми любимо один одного. Ми виростили наші відносини. Це не змінилося, коли ми професійно вирішили розійтися. Це, очевидно, була коротка пауза, і я дуже цьому радий. - Наскільки батьківство змінило увесь цей процес, повернення після травми? - До речі, я про це не говорив, але це була одна з, якщо не найбільша мотивація для мене на Вімблдоні цьогоріч. Я візуалізував собі цю картинку, представляв момент, як мій син прийде на трибуни, щоб вшанувати цей момент з моєю дружиною, зі мною і з усіма. Це важко описати. Ніколи не було такого, щоб він був у "боксі" і дивився мій матч. Я дуже сподівався, що Вімблдон стане таким турніром, тому що Стефан вже досить великий і, я думаю, може спокійно посидіти хвилин 30 або близько того. Може бути... Він молодше п'яти років, а тут такі правила, яких треба дотримуватися. Торік у Федерера тут були його діти, я теж сподівався, що і Стефан буде зі мною. Він прийшов саме тоді, коли я пішов давати інтерв'ю. Це той момент, який я збережу у своєму серці назавжди. Великий теніс України з Лондона Фото: Omnisport. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Уроків зі збірної не винесла