|
Світовий теніс / Інтерв'ю –
Марина Заневська: "В Індіан-Веллс ми йшли з українськими тенісистками у роздягальню та ділилися своїми переживаннями про війну"Новини Екс-українська тенісистка, яка з 2016 року виступає за Бельгію, в ексклюзивному інтерв'ю порталу BTU розповіла про те, як переживає війну в Україні, свою реакцію на рішення WTA зняти очки на Вімблдоні та про виробництво ароматичних свічок Про виступ у Турі з українською символікою - Для мене це абсолютно природно, бо я українка, я одеситка, хоч і граю під бельгійським прапором. У мене вся родина в Україні, все життя, спогади. Я там народилася, росла, для мене Україна – це мій рідний дім, де б я не жила. Про те, як зіткнулася з новинами про російське вторгнення в Україну - 24 лютого мені мама написала і, якщо чесно, я була в такому шоці, що спочатку не повірила, думала, як це можливо? Потім, звичайно, поступово вже, все це почала усвідомлювати, але я й досі, якщо чесно, не знаю, як із цим жити. Перші тижні були, напевно, взагалі найважчими, бо я не знала навіть, як вийти на корт, як працювати, як подорожувати, жити своїм життям, коли в нас війна та моя сім'я під загрозою. І взагалі, весь цей страх і жах відбувався і відбувається, і я відчувала себе винною через те, що зі мною все нормально, я ніби жива, здорова і в безпеці, я не знала, як мені спочатку впоратися. Потім я відіграла в Індіан-Веллс і Маямі, але я їх так відіграла... Начебто грала, але я не була на корті. У нас ще з Мартою Костюк був такий божевільний матч. Кожен день був дуже емоційний і я потім вирішила, що мені потрібно зробити паузу від тенісу, хоча це мій найкращий сезон і була можливість зіграти Рим, Мадрид – турніри, які я ніколи не грала. Але я розуміла, що мені немає сенсу їхати та грати, бо я морально була спустошена, був страх. Всі ці емоції на мене навалилися і мені треба було трохи часу для того, щоб зрозуміти, як поводитися. З одного боку, я не хочу потрапити в таку ситуацію, мовляв, "Ок, війна йде, а мені треба жити далі", але з іншого боку, потрібно продовжувати навіть ту саму роботу робити. Від моєї роботи, скажімо так, залежить і якесь моє фінансове становище, яким я можу теж допомагати своїй родині, друзям, людям, біженцям ось у Європі, можу говорити з пресою, адже я маю певну аудиторію людей. Тому я вирішила для себе, що конвертуватиму свою роботу для допомоги. Це був єдиний варіант, як я могла її продовжувати, тому що я не знала, як продовжувати. Настрою немає, стрес, страх. Це прийняти неможливо. Ти просто живеш із цим і намагаєшся підлаштовуватися під кожен день і намагаєшся використати шанси, де ти можеш хоч якось допомогти. Про комунікацію з українськими гравцями - Насправді люди знають, що я українка, і багато хто навіть на турнірах завжди приходить з українськими прапорами. Підтримують – це завжди приємно. Зрозуміло, що з мене ніхто не забере українку. Це завжди буде зі мною. Я дуже добре спілкуюся з усіма дівчатами. З Мартою, з Катею Завацькою та взагалі з усіма. Навіть так вийшло, що в Індіан-Веллс вони мене впустили у своє коло, тому що у нас у всіх, у кожного стільки було переживань. Це все було нове. Ось ми там постійно йшли в роздягальню, сідали всі разом і ділилися своїми переживаннями про війну, і трохи це допомагало.  Про підтримку бельгійських друзів - У мене не було жодної людини в моєму колі, з європейців, не з росіян, хто б не підтримав і хто б не висловив підтримку Україні. Багато хто пропонував реальну допомогу відразу, наприклад, у мене багато дівчат з Польщі, які відразу запропонували, якщо треба, то зупинитись у них пожити… У Бельгії теж саме… Не з тенісного кола, а просто друзі. Але їм все одно дуже важко реально зрозуміти, тобто вони можуть співчувати, можуть говорити: "О Боже мій, як це страшно, мені дуже шкода" - але зрозуміти... і дай Боже, щоб ніхто цього не розумів, щоб війни не було ні в нас, ніде взагалі. Але люди справді не розуміють цей страх. Про реакцію війну російських гравців, із якими товаришувала - У мене взагалі дуже багато друзів із Росії... було. Але є, звісно, серед росіян і ті, хто справді підтримує мене, підтримує Україну. Але якщо говорити про гравців - я не знаю, можу по імені говорити чи ні... Більшість справді, як українські дівчата говорили, просто начебто якийсь ігнор повний. Жодного питання, вже не кажу про підтримку якусь конкретну. Але про те, що вони просто ігнорували цю тему – це справді так. Хоча я можу сказати, що справді були у мене три дівчинки. Одна з них перша написала: "Слухай, не я, скажімо так, запустила ту ракету, але вибач мене за нашого ...". Ну як би ось. І були ще дівчата з Білорусі. Так що три гравці ось є - я з ними добре спілкуюся, я добре з ними дружу, я знаю їх точну чітку позицію. Так важко їх поділити. Є, наприклад, дівчинка добра, багато допомагає, а є ті, які просто шокували мене своєю поведінкою, висловлюваннями. Їх більшість. Мені хотілося також дізнатися, як це з їхнього боку. Мені, припустимо, навіть ті дівчата, які висловлювали підтримку, казали: "Я не можу сказати, боюся за свою сім'ю в Росії", тому що всі живуть у Європі, а їхні родини у Росії. Ну, що я можу сказати, це так, я розумію, є якийсь страх. Дуже важкий момент. Про рішення Вімблдону та наступні кроки WTA - Коли я дізналася, що WTA вирішила зняти очки з Вімблдону, то була трохи шокована результатом. Я потім підійшла до WTA в офіс, і говорю: Ви ж розумієте, що ви наробили? Ви своїм рішенням абсолютно потішили всю пропаганду Росії". Тому що вони такі щасливі, прямим текстом стали заявляти: "Ура! Тенісна асоціація нас підтримує”. Вони кажуть, що вони не це мали на увазі. Але дуже боляче було бачити, як там уже раділи рішенню по Вімблдону. Загалом це все дуже сумно, тенісні структури влаштовували ось цей "Play For Peace" і багато всього говорять, а коли справа дійшла до якихось реальних дій, то вони просто зрадили українських гравців і плюс ще до того ж покарали абсолютно всіх. Не знаю, що вони далі вирішуватимуть щодо очок, чи прибирати з минулого року чи ні. Але... очки та очки, якщо чесно, гірше є речі, ніж очки, просто я насправді не розумію їхнього рішення, бо вони підтримують п'ять гравців, а перекреслюють решту, скільки там... 200 гравців.  Про слова Дарії Севілл, що тенісні структури обрали не той бік - Так-так, виходить, що картина саме така. Потім, коли ти говориш із WTA та ATP, як об стінку... Там, напевно, щось глибше, ніж усе це... не знаю. Про участь на Вімблдоні та підтримку українських гравців - Я поки що не знаю, яким чином там можна буде щось влаштувати. Але щось треба зробити. Звичайно треба їхати обов'язково і вболіватиму за всіх дівчаток з України, хоча, звичайно, якщо я гратиму проти них, доведеться боротися проти. Але я взагалі, коли дівчата наші грають я прямо ... Я раніше так не підтримувала - точніше не те щоб не підтримувала, але це як би суперниці, у нас у турі було все нейтрально, якщо ти тільки не дуже близько дружиш, тоді вже тільки підтримуєш. У Турі у нас все ж таки більше нейтрально. Але зараз, коли дівчата наші грають, я завжди за них дуже переживаю. Про особисту кар'єру - Справді, минулий рік вийшов дуже успішним. Я зуміла знайти свій мирний стан у собі, свою гру, таку, як я її бачу, і просто кайфувала від процесу. Якщо чесно, то після локдауну я хотіла завершувати вже кар'єру, це був такий період, найважчий - і спонсора не було, і травми, і потім цей ковід, і взагалі все-все-все разом. У мене були думки закінчувати, я навіть не бачила мотивації, навіщо, чому? Якщо я, граючи стільки років, не потрапила в топ-100, то що може помінятися? Потім я просто сказала: "Ок, я хочу спробувати ще, але цього разу я спробую абсолютно по-іншому, я просто хочу кайфувати". Я вже 20 років граю у теніс, а дуже мало пам'ятаю якихось приємних моментів. Треба як би вчитися - ми програємо просто щотижня, і в мене кожна поразка була просто як кінець світу, по три-чотири дні відновлювалася, а вже треба знову грати. Таким чином, ніколи не могла вчитися на помилках, бо емоційно реагувала на усі програші. І ось цей момент я зуміла поміняти, і до того ще вийшла заміж і в житті настав такий спокій, все було добре. Але звичайно, коли війна почалася, цей мирний стан усередині похитнувся і одразу озвався на здоров'я. Ми, тенісисти, дуже реагуємо на стреси, всі ці нерви. Тому я вирішила зробити паузу, бо не могла зрозуміти, як грати із цим. Ну зараз нічого, потихеньку повертаю свою гру, свій стан. Коли я на корті, я, мабуть, абстрагуюся, я ніби відпочиваю від стресу, страху, переживань, війни. Може, звучить не дуже, але теніс мені трохи допомагає хоча б трохи абстрагуватися від реальності життя, але потім відразу в неї повертаюся. Про створення власного виробництва свічок - Почалося це під час локдауну, коли було багато вільного часу. Мені були потрібні свічки, саме такі, як у формах, і я шукала, де їх купити. Там, де я дивилася, мені здалося, що дорого, потім побачила, що можна зробити самому, і з'явилася ідея зробити для себе, бо є багато вільного часу. У той момент я також проходила курси маркетингу і, коли багатьом друзям сподобалися свічки, вони говорили "можна мені, можна мені". І як би багатьом із нашого кола сподобалося, їх зачепило. Вони почали жартувати, що "можеш відкрити свою фабрику", всі сміялися, а потім я думаю, чому б не спробувати створити свій міні-бізнес. Марина Заневська минулого року виграла свій дебютний титул WTA (Гдиня), а цього сезону вперше піднялася на 62-е місце у світовому рейтингу. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber Джерело: btu.org.ua |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Смех. Ожидаем провал на AO и скатывание в рейтинге в конец сотни, а может и ниже