|
Світовий теніс / Вімблдон –
Нік Кіріос: "Мені здається, якби я виграв, то мені не вистачало б мотивації надалі"Новини
24.11.25 08:50 Олександра Олійникова: "Цей титул для мого батька, який зараз у ЗСУ, - він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив"
 У вирішальному матчі чемпіонату Вімблдону Нік Кіріос у чотирьох сетах поступився Новаку Джоковичу. - Нік, чудова гра, можливо, не той результат, який хотілося б, але чудовий матч. Розкажіть нам, як ви почуваєтеся. - Очевидно, я дуже засмучений. Я відчував, знаєте, як це завжди буває у фіналі, коли трохи тривожно, як усе буде, мовляв, чи гідний я бути на цьому місці. Сьогодні я відчував, що виграти трофей – це мета, якої можна було досягти. Я відіграв той ще перший сет, але Джокович дуже зібраний. Це дивно, але в мене було таке почуття, що нічого приголомшливого він сьогодні не зробив. Звичайно, він відіграв на прийомі так, як він грає на прийомі, він сам по собі чудовий гравець у цьому елементі. Але він був такий зібраний. Про це я думав. Він ніколи не виглядає збентеженим, це його найголовніший козир. Він просто виглядає, ніби він весь у своїх думках. Знімаю шляпу. Той ще матч вийшов. Думаю, я добре подавав. Я створив собі шанси виграти, але у вирішальні моменти мені зовсім не вдалося відіграти добре. - Як тепер ваші мотивація та віра в себе зміняться завдяки сьогоднішньому фіналу та взагалі цим двом тижням? - Про це я говорив із кількома людьми. У мене таке почуття ніби, якби я виграв, у мене почалися б проблеми з мотивацією. Я все життя казав, що перемога на Вімблдоні є моєю головною метою. Для такого як я, а я не Сіннер чи Алькарас, які тільки з'явилися у Турі і вже пройшли далеко на Шоломах, у мене пішло майже 10 років, щоб нарешті дійти до фіналу та зупинитися за крок від перемоги. Мені здається, якби я виграв, то мені не вистачало б мотивації надалі. Мовляв, повертатися на турніри, на змагання серії 250, це було б важко. Тобто я ніби досяг уже вершини у цьому спорті. Так би це було. Але я відчуваю, що за рівнем гри я близько. Я грав у фіналі проти одного з найкращих тенісистів в історії, і я був близький. Люди, мабуть, очікували, що зі мною щось станеться, але я вийшов на корт і перший сет відіграв так, як людина з великим досвідом. Я думаю, що я досить добре впорався із тиском. - Ви не грали з Джоковичем п'ять років. Як він змінився за цей час? - Очевидно, що це вперше, коли ми грали п'ятисетовий матч. Коли це матч із 3 партій і ти програєш стартовий сет, то тобі не вистачає кисню. Я думаю, що рахунок на нього трохи тиснув тоді. А у п'ятисетовому матчі, коли є такі гравці як Новак, Надаль, Федерер, навіть якщо ти взяв у них один сет, то попереду ще підніматись на Еверест, щоб довести все до кінця. У минулих матчах я брав у Новака перший сет і далі тиснув і тиснув. Мені здається, що у четвертій партії, якби я зміг відіграти тай-брейк трохи стабільніше, щоб перевести матч до п'ятої партії, тоді будь-хто з нас міг би виграти. Наприкінці матчу я став почуватися краще фізично, що дивно. Але Новак такий незворушний. Неможливо його чимось приголомшити. Я намагався грати агресивніше з його другої подачі, я сам добре подавав, але він дуже багато м'ячів повернув на мою половину. - Він найважчий суперник, з яким вам доводилося зустрічатися? - Я б так не сказав. Як я вже казав, я думаю, що мені вдалося створити передумови, щоб виграти. Коли граєш з ним, він не змушує тебе почуватися так погано, як це буває у матчах із Федерером, наприклад. З ним, коли граєш, він змушує тебе почуватися дуже погано. Тобі просто хочеться піти вже з корту. Здається, що події розвиваються так швидко, що корт зменшується. Коли граєш із Надалем та Джоковичем, вони дозволяють тобі трохи пограти із задньої лінії. Якщо ти граєш погано, так, у тебе проблеми. Але Федерер він кидає тобі виклик і може дуже швидко просто винести тебе з корту. Я б не сказав, що найважче це грати з Джоковичем. Я думаю, що все, що супроводжує фінал Вімблдону, хвилювання, цей вихідний, який у мене був через відміну півфіналу, і я знову погано спав учора… Все ніби закладало ці передумови. Я постійно думав, що відсутність півфінального матчу трохи не пішла мені на користь. Все приходить із досвідом. Я думаю, що непогано впорався з собою сьогодні. Я вийшов на корт і робив те, що треба було робити в плані тактики, щоб мати шанси. Мені не вдалося, але я задоволений.  - Ви говорили про зібраність, це те, що вам варто було б покращити у своїй грі? - Я думаю, що решта 126 гравців у сітці теж могли б попрацювати над своєю витримкою. Очевидно, що кілька разів я сердився. Але це було тому, що я розглядав цей турнір як той, що я можу виграти. І тоді, якщо виграєш Вімблдон, ти стаєш безсмертним у тенісі, як на мене. У мене був такий шанс, заради якого люди працюють все життя. Якби я виграв четвертий сет, то хто його знає. Тобто, звичайно, є багато речей, які я можу поліпшити у своїй грі, не тільки зібраність. Мій прийом з форхенду має бути кращим. Я багато над ним працюю. Завжди можна бути трохи сильнішим, у трохи кращій фізичній формі. – Ви раніше сказали про передумови, які ускладнюють завдання. Що найважче? – Навіть ця підтримка. Це було занадто. Психологічно це занадто. Усі за тебе вболівають. Був і негатив. Весь цей тиск, що я у фіналі Вімблдону. Чи можу я добре зіграти? Чи зможу я добре поводитися? Ось багато таких речей. Сам по собі матч із Джоковичем – це вже складне завдання. Я програв, я це відчуваю, але в мене одночасно така гора з плечей впала. Я відчував її весь час з того моменту, як вийшов на корт. Зараз це минуло і це неймовірне полегшення. Я так добре не почувався всі ці два тижні. Звичайно, я був дуже радий бути там, я мав великі надії, але сказати відверто, я не почувався добре. Просто стільки тиску. Тривоги, переживань, щоб досягти чогось. Якщо мені вдасться це зробити. Тобто це все занадто. Тому зараз я почуваюся приголомшливо. Наче я два пива вже випив. - Ви сказали про те, що не відчуваєте, що заслужили бути тут? Можете трохи розказати. — Це про те, чи я маю тут бути. Як би я ж хлопчик із Канберри. Місяць тому буквально, півтора місяці, я грав із місцевими хлопцями у баскетбол. Я буквально сказав комусь із них, мовляв, слухай, я поїду на Вімблдон, повеселюся там і може й виграю. І ось я тут, я фіналіст. Ось буквально так. Я ж не тренуюсь на корті довше за годину за день. Плюс все інше. Я просто озираюсь і думаю, а як я взагалі тут опинився? Це досить круто насправді. >>> Огляд фіналу Новак Джокович - Нік Кіріос на Вімблдоні (ВІДЕО) Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber Джерело: btu.org.ua Фото: Getty Images. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.