|
Світовий теніс / Статті –
Американка українського походження Кеті Волинець: про перші кроки в тенісі, родичів в Україні і свою подорож до КиєваНовини Прізвище тенісистки натякає на українське походження і незважаючи на те, що вона народилася в США, її зв'язок з Україною справді досить тісний. Про перемогу над Веронікою Кудерметовою «Я щаслива, що пройшла до третього кола. Це дуже радісна подія. Торік я вперше подолала тут кваліфікацію, тому цього разу теж була у передчутті, щоб спробувати вийти до основи знову. І тепер я відчуваю, що просто граю вільно і насолоджуюсь моментом. Сьогодні була моя перша перемога над суперницею із першої десятки рейтингу. Я пам’ятаю свою першу перемогу над тенісисткою із сотні, це була Моніка Пуїг. Тож, думаю, з того часу, це моя найкраща перемога. Я сильно вірила в себе, але не дуже думала про те, хто знаходиться на іншій половині корту. Я просто фокусувалась на тому, щоб кожен свій удар і все, що я можу контролювати, я зробила якнайкраще. Звісно, було захопливо зіграти з дев’ятою ракеткою світу. Не думаю, що я раніше грала з кимось із першої десятки. Тож, було класно отримати таку можливість.». Про перемогу саме над росіянкою «Чи додало мені мотивації те, що суперниця була з Росіїї? Я б сказала так, що, коли я виходжу на корт, я наче намагаюсь залишити політику осторонь і просто сконцентруватись на тенісі. Разом із тим, я завжди хвилююсь за свою родину, звичайно, яка в Україні. Але я не маю нічого поганого проти гравців. Я просто намагаюся сконцентруватися на тенісі». ЩО ВІДОМО ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТЕНІСИСТКИ Родина Волинець переїхала у Волнат Крік, Каліфорнія, США у 1996 році, де в них були родичі. Там Кеті і народилась. Батьків тенісистки звати Андрій (Ендрю) та Анна, старший брат – теж Андрій. Тато спортсменки працював в Україні анестезіологом і полюбляв грати у настільний теніс під час навчання, мати професійно займалась плаванням, а брат вже у США грав у теніс у UC Davis. «Це був дуже складний час, - розповів батько Кеті в інтерв’ю у 2017 році про еміграцію до Штатів. - Уявіть собі, що США розпалися і стали 50 незалежними країнами, які практично не спілкувалися одна з одною або погано спілкувалися. Отже, це була дуже складна ситуація. У нас був вибір, і ми вирішили емігрувати». Сказано, що подружжя згодом обидва почали працювати у галузі розробки програмного забезпечення, адже голові родини знадобилось би ще багато років, щоб отримати ліцензію медичного працівника. Андрій Волинець тоді ж дав коментар щодо російського вторгнення в Україну в 2014 році. «Важке відчуття. Мені просто шкода, що такі речі відбуваються і Україна в такому важкому становищі, але вони сильні люди. Вони виживуть». Дивно, що при цьому автор інтерв’ю із родиною Волинець чомусь вирішив нагадати, що The Guardian у 2015 році назвав Україну «найбільш корумпованою нацією в Європі», тож він ставить під сумнів виживання хворих на рак українців, які не здатні дати хабарі. Про перші кроки в тенісі «Коли мої батьки переїхала з України, їх друг Чарльз дав їм тенісну ракетку. Тоді мій брат, він на 12 років старший за мене, почав трохи грати з батьками. Мені було, мабуть, років 5. Я завжди приносила на тенісний корт іграшки, розмальовки, машинки, що там в мене було. Одного дня мені стало нудно за розмальовкою. Здається, я просто запитала батька, чи можна взяти його ракетку, чи можу я спробувати. Після мого першого удару я запитала, чи можу я взяти уроки тенісу. На той час власної ракетки в мене не було. Одного разу я прийшла до дому, а тато щось тримав за спиною. Він каже: «Вгадай, що це?». І я така: «Ракетка? (сміється). Так, це була ракетка. Смішно то, що спочатку я грала вдома. І тато казав мені бити м’яч йому в руку, а там ще висіла люстра, ніякого тиску (сміється). Потім я грала у Хізер Фарм Парк. Там у мене були перші заняття. І потім в Моргана Кантрі Клаб. Завжди десь в тому районі.  Смішно те, що мама намагалася заохотити мене займатись плаванням, а я робила вигляд, що в мене після тенісних тренувань болить живіт, тому що я не хотіла йти плавати. І вона казала, що щойно я буду в басейні, мені полегшає. Але для мене теніс – це такий спорт, де ти не повторюєш один удар раз за разом. Як у плаванні, немаю нічого проти плавання, але для мене особисто, це один заплив, другий заплив, чотири стилі. В тенісі так багато різних ударів, це завжди підтримувало мою зацікавленість у грі. Я й досі відчуваю це захоплення на кожному ударі. До того ж, у тенісі є цей значний ментальний аспект, завдяки чому гра не втрачає новизну». Про родичів в Україні і спілкування з українськими тенісистками «В Україні в мене багато двоюрідних братів/сестер, в основному вони живуть у Києві та Дніпрі. Вони дивляться кожен матч. Вони зазвичай пишуть мені і я з ними спілкуюся, це особливі моменти. Як справи в моїх родичів? Поки все добре. Це надзвичайно важкий час. Раніше всі могли подорожувати країною, куди б вони захотіли, і взагалі днями займатися тим, чим забажають. А зараз, розумієте, треба орієнтуватись на кожен день окремо. Я дійсно їм співчуваю. І протягом усього часу відчувати їх підтримку – це багато значить. Щоразу як я виходжу на корти, я сподіваюсь, що я теж їх цим підтримую, бо вони дивляться мою гру. Я залишаюсь сильною заради них. В останнє я була в Україні влітку 2021 року одразу після Вімблдону. А до цього, здається, до 12-річного віку мої батьки брали мене з собою в Україну щороку. Тож я проводила час із бабусями/дідусями і двоюрідними братами/сестрами.  В турі в мене є декілька друзів серед українок, наприклад, Дарія Снігур і Катерина Баіндл. Мені подобається практикувати мови з ними. Це дуже весело. Тож, я дуже рада, що на цьому турнірі я затрималась так на довго і завдяки цьому побачилась у роздягальні з багатьма гравцями, в мене є змога практикувати російську і українську. Мій батько вільно спілкується і українською, і російською, мама розмовляє російською. Російська була моєю першою мовою, нею ми спілкувались дома. Батьки не хотіли, щоб я навчилась англійської від них, а щоб це робили саме викладачі. Тож, коли я пішла до дитячого садочка, вже там із іншими дітьми вже я і почала спілкуватися англійською. Я не кажу «еее» або «ооо» (у паузах під час спілкування). Це добре (сміється), я намагаюсь їх не казати Як вимовляти моє прізвище? Як «volley» (удар зльоту) і «nets» (сітки). Але вдома ми так не кажемо? Тепер саме так і кажемо».  Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
гм, у орків є прислів'я про "закон подлости", але нехай пощастить