|
Світовий теніс / ATP –
Гаель Монфіс: "Я дуже щасливий, що добре граю, але я дуже сумую за своєю маленькою донькою"Новини
Вчора, 22:44 Кубок Біллі Джин Кінг. Сестри Кіченок успішно завершили матч проти Польщі, вигравши у парній зустрічі
 Про матч проти Уго Умбера "Це було непросто. Я провів хороший поєдинок. Можливо, Уго зіграв не так добре, як йому хотілося б, але сьогодні все склалося для мене трохи краще. Я дуже задоволений своєю перемогою. Рахунок не відображає того, наскільки все було непросто". Про майбутній матч проти Якуба Меншика "Я трохи знаю про нього. Він чудовий хлопець, дуже талановитий, і він швидко піднімається нагору. Мій тренер збирається вивчити його гру і запропонує мені кілька порад. Судячи з того, що я тут уже бачив, він справжній атлет і матч проти нього буде дуже непростим. Уперше я побачив його торік на "челленджері" в Остраві. Там я поспостерігав за тим, як він грає і зараз я бачу його прогрес. Зараз є кілька молодих гравців, які вже проявляють себе в дуже ранньому віці. Це класно бачити і класно, що ми можемо з ними змагатися. Я вже був у топ-50, коли він народився? Що ж схоже я вже трохи старий (сміється). Це кумедно. На Відкритому чемпіонаті Австралії я розмовляв з Шан Цзюньченем і Таллоном Грікспором про це. У 2004 році я виграв юніорський Australian Open і Шан мені сказав, що він тоді ще не народився. Ми тоді посміялися про це. Коли я починав свою кар'єру, закінчували Андре Агассі та Піт Сампрас. Тож це постійний процес". Про те, що сумує за донькою Скай "Як я себе відчуваю після трьох перемог у Досі? Я дуже щасливий, що я добре граю, але я дуже сумую за своєю маленькою донькою. Я давно її не бачив. Дні тягнуться дуже повільно. Я щасливий від того, що продовжую грати, але я не можу дочекатися, коли побачу свою дочку. Наступного тижня я їду в Дубай і я вже не бачив її чотири тижні. Чотири тижні - це дуже багато в такому віці. Багато що відбувається, вона багато чого відкриває для себе. Нам дуже пощастило, що у нас є FaceTime, але все ж він не замінить особистого спілкування. Я не можу дочекатися, коли буду з нею. На щастя, ми поїдемо з нею в США. Я часто повторюю, що ми теж люди. Теніс - це круто, але я дуже сумую за своєю донькою. Мені можуть сказати: чому ти не береш її з собою? Тому що її Еліни тут теж немає. Це справжнє випробування. Перші жертви приносиш, коли ти ще молодий, зі своїми батьками і сім'єю. Я не бачив, як ростуть мої молодші брат і сестра. Це теж напів-жертва. Але, це триватиме ще два, максимум три роки. Мені потрібно адаптуватися, тож я щасливий, що можу перемагати і думати про щось інше". Джерело: lequipe.fr |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Це вже повне пробиття
Дуже затянулась криза. Може це вже ментальні проблеми, які варто з психологом проробити? Бо всякому дну програвати — це вже не просто «з жеребом не повезло»