|
Світовий теніс / WTA –
Даніель Коллінс: "Це мій останній рік, це мій останній сезон, і це одні з моїх останніх змагань - я хочу запам'ятати ці моменти"Новини - Даніель, вітаємо вас із першим титулом WTA 1000. Розкажіть нам про емоції, які ви відчуваєте зараз, і про те, як ви почуваєтеся після цих неймовірних двох тижнів. - Звичайно, для мене це просто втілення мрії - грати на тому рівні, на якому я грала останні два тижні. Це була неймовірна подорож для мене. Мені 30 років, це був фінал мого першого "тисячника", і це було зовсім не схоже на ті історії, які нам знайомі. Так, це було просто приголомшливо - вийти сьогодні і відчути ту енергію, яку я відчувала від уболівальників, і буквально відчути, що я граю перед тисячами своїх найкращих друзів, це було просто сюрреалістично. Я ніколи не забуду цей день. Куди б я не подивилася, люди говорили: "Давай, Даніель. Ти можеш зробити це". Мені було важко приховувати емоції від такої підтримки. Я думаю, що це ті моменти, заради яких ми живемо і які не завжди отримуємо. Це було справді щось особливе. - Ви переглядаєте своє рішення з приводу завершення кар'єри цього сезону?. - Ні, не переглядаю (посміхається). Але спасибі вам. Мені здається, що всі ці запитання лунають з найкращих спонукань, тому що я відчуваю, що багато людей хотіли б і далі бачити мене в хорошій формі. Але, як я вже сказала, у мене є деякі проблеми зі здоров'ям, і через них мені доводиться трохи складніше поза кортом. Сподіваюся, всі це розуміють. Це дуже емоційна й особиста річ. - Ви згадали про те, як вам важко було приховувати емоції, проте ви кілька разів піднімали кулаки, щоб трохи завести вболівальників. Чи можете ви поділитися своїми емоціями, які були у вас під час матчболу? Як це було? - У мене було кілька матчболів, і Олена грала відмінно, відтісняла мене назад і змушувала вигадувати щось складне в русі, наносити сильні удари і влучати в маленькі куточки корту. Це дуже складно, коли хтось змушує тебе викладатися на повну. Я, безумовно, відчувала це сьогодні на прийомі та подачі. Я знала, що повинна викластися по максимуму. Знаєте, я думаю, це прекрасно, коли в тебе так багато матчів, у яких ти відчуваєш, що ти у своїй зоні і граєш добре. Я людина, і тому іноді ти починаєш сидіти і думати: "Невже це занадто добре, щоб бути правдою? Невже сьогодні я втрачу свою здатність влучати м'ячем у корт? Я спіткнуся і впаду?" Такі думки приходять у голову. Невже це занадто добре, щоб бути правдою, те, як я зараз граю? А потім я просто намагаюся використовувати це, зберігати концентрацію і думати про речі з тактичної і технічної точок зору, а також вносити корективи, коли це необхідно. Тому що я думаю, що теніс саме в цьому і полягає. Це гра, в якій потрібно пристосовуватися. У цьому матчі мені доводилося часто це робити, потрібно було бути максимально готовою до змін і намагатися бути трохи креативною. Я добре впоралася з цим завданням. Я говорила собі: "Просто тримай свої емоції в роздягальні, ми зможемо проявити їх трохи пізніше". Але було важко стримуватися. Це був такий щасливий день для мене на корті. Неважливо, виграла б я чи програла, але підтримка публіки - такого я ще не відчувала. Єдине, з чим це можна порівняти, - це гра проти Ешлі Барті у фіналі Australian Open, коли глядачі були на іншій стороні, і це теж було дуже класно, але коли я буквально відчувала, що граю перед тисячами своїх найкращих друзів, я просто... так, я ніколи цього не забуду (посміхається). - Огляд фіналу Даніель Коллінс - Олена Рибакіна в Маямі (ВІДЕО)  - Коли ви прокинулися сьогодні вранці і вийшли на корт, знаючи, що це буде ваш останній Miami Open і останній сезон, це змусило вас відчути більший тиск або ж ви змогли глибше відчути цей момент? - Коли я увійшла сьогодні до зали, до мене одразу ж приєдналися кілька операторів, і ми пережили кілька чудових миттєвостей разом із моєю командою. Я сказала, що це справді особливі моменти. Я не хочу бути настільки сконцентрованою на всьому іншому, щоб не мати можливості насолодитися цим. Я думаю, що частково причиною того, що я так добре грала і добре справлялася зі своєю роботою сьогодні, було те, що у мене був такий настрій: "Я буду насолоджуватися кожною хвилиною". Це мій останній рік, це мій останній сезон, і це одні з моїх останніх змагань. Я хочу запам'ятати ці моменти. Іноді я озираюся назад на різні етапи своєї кар'єри і думаю: "Вау, це наче розмито, і я не дуже-то це пам'ятаю". Коли кажеш, що минуло чотири роки або шість років, здається, що це було не так давно, але в багатьох відношеннях це може здатися вічністю. Я просто намагаюся краще сприймати це, саме як ви сказали. Сьогодні я прокинулася і, коли ми їхали в машині, подумала: "О, це буде перший раз, коли я граю у фіналі у своєму рідному штаті і мене буде підтримувати публіка. Це так хвилююче. Ми змінили плейлист, дуже сильно завелися. Це було так весело. Цей день був найкращим. Останні кілька місяців я грала в турнірах один за одним. Тепер я можу відсвяткувати це з друзями. У мене так багато членів сім'ї та друзів, які прилетіли з усієї країни і з усього світу. Ми збираємося провести чудові вихідні. Завтра у нас турнір із піклболу. Так, я люблю змагатися, тому ми завжди граємо в подібні ігри, кумедний факт. У мене є ще один вечір у місті. Давненько я цього не робила. Сподіваюся, я зможу його витримати (сміється) і нарешті одягнутися не в тенісну форму. Я так схвильована (сміється). - Якщо згадати ваш душевний стан два тижні тому, коли ви починали цей турнір, яким він був? Чи вважали ви себе претенденткою на перемогу? Чи відчували ви, що зможете показати дуже хороший теніс? - Так, два тижні тому все виглядало трохи інакше. Я відновлювалася після травми спини, яку отримала в Остіні. Я була дуже засмучена, що не змогла закінчити той турнір, тому що це дуже важлива подія для мене. Це один з моїх домашніх турнірів і один з моїх улюблених турнірів у році. Потім я поїхала в Індіан-Веллс і кілька днів поспіль відпочивала. Кілька днів я, не перебільшуючи, буквально не могла ходити. Мій хлопець часто допомагав мені. Це було жахливо. Було багато сліз з приводу того, що, боже мій, я грала на всіх цих турнірах, я так багато працювала заради цього, а тепер ми в Індіан-Веллс і Маямі, і таке відбувається, ну чому? На щастя, за допомогою фізіотерапії та мануального терапевта ми змогли взяти це під контроль і внести деякі корективи в мої тренування і відновлення, завдяки чому все стало більш-менш прийнятним. Після Індіан-Веллс мені вдалося провести кілька хороших тренувальних днів. Я почувалася досить упевнено, але все одно, знаєте, чесно кажучи, не було потрібного обсягу часу, який би я проводила на корті, і тих вправ, які ми виконували, було недостатньо, і я думала, що буде важко, коли ми поїдемо в Маямі. Мені здається, у нас не було жодного тренування, де б я дійсно фізично напружувалася. Це змушувало мене трохи нервувати. У першому колі в мене був складний матч проти Пери, дуже непростий гравець, шульга. Я була рада, що впоралася з нею. Але я також виконала величезну роботу, щоб позбутися страху: чи достатньо я роблю, чи недостатньо я роблю, чи не надто я травмована, чи не надто я те, чи не надто я це? Я думаю, багато в чому, що ми робимо, ми схожі на перфекціоністів. Ми хочемо ідеальної підготовки, ми хочемо ідеальну розминку, ми хочемо ідеальне тренування, ми хочемо почуватися ідеально весь час. Я думаю, що найкращих гравців у світі відрізняє те, що вони навчилися грати в обхід усього цього. Це те, чого я навчилася найбільше на цьому турнірі: "Окей, ніколи не буде все на 100%, і ти маєш знайти спосіб, навіть якщо у тебе є ці проблеми, працювати над ними і долати їх". Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! 💙💛 🔔 Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
В 1/16 залишилося 5 росіянок.
І тільки ОДНА - Ястремська.
Рахунок 5 : 1 на користь Росії.