Новини Енді Маррей провів свій останній матч на Вімблдоні в парному чоловічому розряді. Нагадаємо, британець за станом здоров'я не зміг стартувати в одиночній сітці. У першому колі брати Енді та Джеймі програли австралійському дуету Рінкі Хіджіката/Джон Пірс 6-7(6), 4-6. Енді Маррей ще заявлений у міксті разом з Еммою Радукану. Після матчу на Центральному корті Вімблдону відбулася церемонія, яку присвятили кар'єрі Енді Маррея. Легендарна тенісна ведуча Сью Баркер повернулася до своєї роботи на ще один день, щоб взяти інтерв'ю в Енді Маррея на Центральному корті. На екрані організатори продемонстрували відео, у якому відомі тенісисти, зокрема Роджер Федерер і Рафаель Надаль, привітали Маррея з успішною кар'єрою. На корт були запрошені Мартіна Навратілова, Джон Макінрой, Тім Хенмен, Ллейтон Г'юїтт, Новак Джокович, Іга Швьонтек та інші. Під час інтерв'ю з Баркер Маррей згадав значущі моменти своєї кар'єри: знамениту промову зі сльозами після поразки від Роджера Федерера у фіналі 2012 року, олімпійський фінал на центральному корті, титул US Open. Тенісист стримував сльози, коли пояснював, як його родина підтримувала його. Хоча він розсміявся, описуючи роль своєї дружини Кім у його житті та кар'єрі. "Ми познайомилися в Нью-Йорку, коли нам було по 18 років, - каже Енді. - Ми пішли повечеряти, я проводив її до готелю і запитав адресу електронної пошти. Що, на мою думку, не є нормальним. "Коли вона вперше прийшла подивитися на мене, як я граю, мене вирвало двічі: один раз прямо перед тим місцем, де вона сиділа, а другий раз - на сумку з ракетками свого суперника. І після цього здавалося, що я їй досі подобаюся. Тому я подумав, що вона і є та єдина". Окрім дружини на трибуні Енді Маррея підтримували його доньки Софія та Еді, мати Джуді та батько Вільям.  "Я не знав, що мої дочки приїдуть. Коли ми чекали в роздягальні, я побачив на одному з телевізорів, що вони там сидять біля моєї дружини. Це було мило, - розповів Маррей під час пресконференції, - До цього вони були тільки на одному матчі і сиділи на трибуні, це було в Ноттінгемі минулого року. Я навіть не знав, що вони там. Так, було приємно, що їм вдалося це зробити. Хоча я думаю, що моя друга... вибачте, я мав би називати їх по іменах, але я завжди просто йду по порядку. Думаю, нашій другій доньці було важко. Їй давно пора спати (усміхається). Але так, було здорово, що вони змогли прийти і подивитися". Маррей також висловив подяку організаторам за цю урочисту церемонію. "Коли я приймав рішення щодо одиночного розряду, організатори поговорили зі мною і сказали, що вони хотіли б щось зробити після одного з моїх матчів тут. Думаю, якби я грав в одиночному розряді, то церемонія відбулася б після, потенційно, мого програшу. Якщо одиночного розряду не буде, вони б хотіли, щоб церемонія відбулася після першого парного матчу, незалежно від результату. Так, я не говорив їм: "Будь ласка, будь ласка, чи можете ви щось зробити це для мене". Але я вдячний їм, що вони це зробили. Я готовий закінчити кар'єру. Я хотів би грати, як я вже сказав, вічно. Але сьогодні, незважаючи на те, що це був парний матч, де фізично, очевидно, не так багато навантажень, мені все одно дуже важко. Так що, так, я не знаю... Мені здається, що це кінець. Заслужив я на таку церемонію чи ні, я не знаю. Але вони зробили дійсно дуже хорошу роботу. Я радий, що це вже сталося. Вочевидь, я спробую зіграти і насолодитися виступом у міксті через кілька днів. Це має бути весело. Потім після цього запланована сімейна відпустка. Далі Олімпіада і це все".     37-річний Енді Маррей за свою кар'єру виграв 46 титулів, серед яких три перемоги на турнірах Grand Slam (US Open-2012, Wimbledon-2013, 2016), дві золоті Олімпійські медалі (Лондон-2012 і Ріо-де-Жанейро-2016) і 14 титулів "Мастерс". Маррей завершив на першій сходинці світового рейтингу сезон 2016 року, провівши загалом на вершині туру 41 тиждень (14-й результат в історії). Британець заробив на тенісному корті майже 65 млн. доларів призових. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Якщо вони не за Путлєра, чи, сподіваюсь, за Україну, то нехай щастить.