|
Світовий теніс / Australian Open –
"У якийсь момент біль став просто нестерпним". Новак Джокович пояснив свою відмову продовжувати півфінал Australian Open проти ЗвєрєваНовини
24.11.25 08:50 Олександра Олійникова: "Цей титул для мого батька, який зараз у ЗСУ, - він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив"
 - Я не брав ракетку в руки з моменту матчу з Алькарасом. Тільки сьогодні, за годину до виходу на корт я трохи розім'явся. Я зробив усе можливе, щоб впоратися з розривом м'яза. Ліки, бандаж, робота фізіотерапевта - все це до певного моменту допомагало. Але ближче до кінця першого сету я почав відчувати дедалі сильніший біль. Думаю, в якийсь момент він став просто нестерпним. Так, це прикре завершення, але я намагався. - Важкий день. Чи був шанс, що в разі перемоги в першому сеті ви могли б відчути прилив адреналіну і продовжити боротьбу? - Так, можливо. Якби я виграв перший сет, можливо, я спробував би продовжити - пару геймів, півсету, можливо, ще один сет. Але з кожним розіграшем ставало все гірше і гірше. Я розумів, що навіть якщо виграю перший сет, на мене чекає неймовірно складна боротьба, щоб фізично витримувати розіграші проти нього ще, не знаю, дві, три, чотири години. На жаль, сьогодні в мене просто не було на це сил. - Пам'ятаю, кілька років тому у вас була схожа травма. Тоді ви зробили МРТ, і результати були невтішними. Чи робили ви сканування цього разу, і як йдуть справи? - Так, це розрив м'яза. Два роки тому я зміг краще впоратися з ситуацією - на корті травма не завдавала стільки незручностей. Цього разу все виявилося інакше. У таких випадках потрібно намагатися зробити все можливе в максимально короткі терміни, і я саме так і вчинив. У мене був додатковий день на відновлення, два дні без матчів. Я сподівався, що цього буде достатньо. Але, на жаль, цього виявилося замало. - Розумію, ви щойно закінчили матч. Як ви оцінюєте співпрацю з Енді Марреєм? Хотіли б ви її продовжити? Думаєте, це можливо? - Я не знаю. Ми обидва засмучені тим, що сталося, тому поки не обговорювали подальші кроки. Ми щойно покинули корт, усе ще свіже в пам'яті. Я обов'язково поговорю з Енді, подякую йому за те, що він був поруч, поділюся своєю думкою, яка, звичайно ж, позитивна. Подивимося, що він скаже, і ухвалимо рішення про подальше. Зараз у нас обох багато емоцій і розчарування, тож складно переключитися й обговорювати майбутнє. Думаю, нам потрібно трохи охолонути, а потім спокійно все обговоримо. - Незважаючи на розчарування, ви задоволені своїм виступом на турнірі, враховуючи перемогу над Алькарасом? - Якщо чесно, я вважаю, що грав дуже добре, на тому ж рівні, що і в останні 12 місяців. Я був упевнений у своїх шансах, якби був повністю готовий фізично. Сьогодні я теж відчував, що можу боротися. Хто знає, як би все склалося? Звичайно, цей матч точно не був би легким, навіть якби я був в ідеальній формі. Але і для Саші це теж не був би простий поєдинок, навіть із моєю травмою. Як я вже сказав, я добре відчував м'яч, у півфіналі показав якісний теніс. Якщо враховувати обставини, це хороший результат. Але для моїх стандартів цього недостатньо. Мене задовольняє тільки вища мета - вихід у фінал і боротьба за титул. Я бажаю Саші всього найкращого. Він заслуговує на свій перший «мейджор». Я вболіватиму за нього. Сподіваюся, він зможе перемогти тут. - Ви виграли дуже багато титулів, тут у Мельбурні. Цього року з вами була ваша сім'я. Чи є ймовірність, що цей Australian Open стане для вас останнім? - Не знаю. Така ймовірність є. Хто знає? Подивимося, як складеться сезон. Я хочу продовжувати грати, але чи перегляну я свій графік на наступний рік, поки не впевнений. Я завжди із задоволенням приїжджаю до Австралії. Тут я домігся найбільших успіхів у своїй кар'єрі. Якщо буду у формі, здоровий і мотивований, не бачу причин, щоб не повернутися. Але, звичайно, ймовірність завжди існує.  - Як довго, на вашу думку, ви будете відновлюватися? Ви говорили про фізичний біль, але чи можете описати, як ви себе почуваєте емоційно? Адже ви показували такий високий рівень гри на своєму найуспішнішому турнірі Grand Slam, а тепер ви втратили можливість боротися за титул. - Так, знаєте, це не вперше, коли я стикаюся з подібними обставинами. Таке життя. Травми - це головний ворог професійного спортсмена. У минулому мені вдавалося справлятися з певними травмами, як, наприклад, з тією, що ви згадали кілька років тому. Тоді я навіть зміг грати краще і виграти турнір. Але цього разу цього не сталося, і це нормально. Не можна викинути з голови всі ті неймовірні спогади, результати і досягнення, яких я тут домігся за ці роки, тільки через те, що цього року я знявся в півфіналі. Звичайно, зараз, тільки покинувши корт, я розчарований і засмучений. Але Австралія назавжди залишиться для мене особливим місцем - найкращим турніром Grand Slam, де я коли-небудь грав. Коли перебуваєш на корті, емоції захльостують. Це щось на кшталт американських гірок: в одні моменти почуваєшся чудово, в інші майже тривожно. Але потрібно пройти через цей шторм. Іноді це працює на твою користь, іноді ні. Це також залежить від суперника, від того, як він справляється із ситуацією. У цьому й полягає краса індивідуального спорту. Тут немає замін. Я не можу піти з корту після першого сету, дати комусь замінити мене, відпочити годину, а потім, можливо, повернутися або зіграти наступний матч, і моя команда виграє. У нашому спорті так не буває. Якщо ти не можеш продовжувати, якщо щось іде не так, ти вибуваєш. Але це частина нашого спорту. Я його люблю. Він дав мені можливість бути тут. Тому є за що бути вдячним і чим пишатися. Що стосується часу на відновлення, то чесно кажучи, я не знаю. Мені потрібно більш ретельно вивчити цю травму. Коли повернуся додому в Європу, я зустрінуся з медичною командою і фізіотерапевтами, щоб зрозуміти, що можна зробити і як швидко відновитися, щоб повернутися в стрій. У мене ще запланований турнір у Досі через кілька тижнів. Чи зможу я зіграти там чи ні - залежить від того, як швидко я відновлюся. У минулому в мене були успішні та швидкі відновлення. Подивимося. Усе залежить від того, як м'яз відреагує на лікування. - Ми звикли до ваших неймовірних відновлень. Наскільки вас турбує, що тут і на «Ролан Гаррос» це виявилося неможливим?. - Наскільки це турбує мене? Не знаю. Я не підходжу до кожного турніру Grand Slam з думками про те, отримаю я травму чи ні, але статистика в останні роки, на жаль, не на мою користь. Це правда, що за останні пару років я отримував травми частіше. Я не знаю точно, з чим це пов'язано. Можливо, це сукупність різних чинників. Але я продовжу. Я все одно буду прагнути вигравати нові титули. Поки я відчуваю, що готовий терпіти все це, я буду залишатися в турі. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.