|
Світовий теніс / ATP –
Джек Дрейпер - про перемогу над Алькарасом: "Після програного сету я пішов до туалету, подивився в дзеркало і сказав собі, що маю зібратися"Новини - Перш за все, вітаємо, Джеку! Твій перший фінал на турнірі категорії ATP Masters 1000. А наступного тижня ти вперше увійдеш до топ-10 рейтингу ATP. Які емоції зараз переповнюють тебе? - Так, я почуваюся неймовірно! Перемогти Карлоса на такій стадії турніру, на цьому корті - це приголомшливо. Я багато років дивився, як тут грають найкращі тенісисти світу, і зараз сам опинитися в такій ситуації - це особливе почуття. Звичайно, попереду ще один матч, і всі мої емоції та думки зараз спрямовані на нього. Але загалом я дуже пишаюся собою і цим досягненням. - На своїй пресконференції Карлос сказав, що частково пов'язує свою поразку з тим, що перед матчем переживав з приводу гри проти тебе. Чи вважаєш ти це великим компліментом? - Так, звісно. Коли я граю проти Карлоса, у мене теж є сумніви. Думаю, у кожного тенісиста на цьому рівні є страх поразки, і, чесно кажучи, це дає мені перевагу - я завжди на межі, бо розумію, наскільки сильні мої суперники. Особливо коли виходиш на корт проти топ-гравців, віра в себе відіграє величезну роль. Думаю, багато гравців виходять на матч із топами, спочатку не вірячи, що можуть перемогти. Я вже кілька разів грав із Карлосом, дивився його матчі весь цей тиждень і бачив, що він показує приголомшливий теніс. Але при цьому я вірив, що зможу створити йому певні проблеми, враховуючи свою нинішню форму. На початку матчу я очікував, що він почне дуже потужно, але в нього було кілька помилок, його енергія була трохи нижчою за звичайну. Це був просто божевільний матч. Так що так, для мене це величезний комплімент, який підтверджує, що я дійсно показую високий рівень гри. - З огляду на те, наскільки дивним вийшов цей матч у плані рахунку, як тобі вдалося зберегти концентрацію і повернутися після програного другого сету? Що ти сказав собі в перерві між другим і третім сетом? - Так, як я вже казав, у першому сеті мені здалося, що його енергія була трохи нижчою за звичайну, у нього трапилося кілька помилок, і це позначилося навіть на першому геймі другого сету, який я не зумів узяти. У якийсь момент я відчув, що тиск моменту дає про себе знати. Це був новий досвід для мене - важливий матч, і я розумів, що перемога виведе мене в топ-10. Півфінал проти Карлоса - це завжди особлива подія, і такі думки можуть вплинути на відчуття під час гри. У мене різко впала енергія, я відчув якусь млявість, мої ноги просто перестали працювати. А коли тобі потрібно грати на максимумі, це явно не найкращий варіант. Але, як я вже сказав, для мене це все нові емоції і новий досвід. Після програного другого сету я пішов до туалету, подивився в дзеркало і просто сказав собі: "Ти повинен зібратися" (посміхається). - Добре сказано. - Так, у мене не було часу думати про те, що я втомився, або про те, що ситуація складається не на мою користь. Матч ще не був програний, попереду залишалося багато часу. До того ж я розумів, що і він теж щось відчуває, у нього теж є свої проблеми. Мені потрібно було просто включитися, додати енергії в третій сет і викластися на повну. Ось, власне, і все. - Чи можна сказати, що це був момент дорослішання? - Можливо (посміхається).  - Джек, коли ти потрапиш у топ-10, там знову з'явиться шульга. Чи дивує тебе, що в еліті так мало шульг? Наскільки ти сам вважаєш свою ліворукість перевагою в матчах проти топ-гравців? - Я думаю, Бен Шелтон скоро теж увійде в топ-10. Він неймовірний гравець. Шаповалов уже був там, зараз він знову показує теніс високого рівня. Уго Умбер теж грає відмінно. Тож сильні лівші в турі є. Цікаво, але моя ліворукість - це дійсно велика перевага, але, що ще важливіше, я насправді правша. Думаю, це мені дуже допомагає, тому що моя права рука - провідна, і я постійно покращую свою гру на форхенді. По суті, форхенд для мене менш комфортний, а ось бекхенд - це удар, який я можу виконувати буквально із закритими очима. Для багатьох гравців обмін ударами "форхенд проти бекхенда" буває проблемним, але для мене це навпаки сильна сторона. Тож, думаю, поєднання цих факторів дає мені серйозну перевагу. - Ти вже показував чудові результати, включно з успішними виступами в Нью-Йорку, але це зовсім інший рівень. Як ти прийшов до цього моменту? Що зіграло ключову роль - фізична підготовка, техніка, ментальна стійкість? І друге запитання: можеш розповісти, як правша став лівшею? - Так, думаю, що наприкінці минулого року, після того як я виграв свій перший титул у Штутгарті, я став набагато впевненішим у собі. Для молодого гравця дуже важливо відчути, що ти дійсно належиш до еліти. Коли ти заходиш у роздягальню і бачиш гравців, за якими ти стежив по телевізору, яких ти поважаєш і якими захоплюєшся, у тебе виникають сумніви: "А чи справді я досить хороший, щоб бути тут?" Але після пари титулів минулого року і виходу в півфінал на US Open я почав вірити, що можу конкурувати на найвищому рівні. Завершення сезону в топ-20 додало мені ще більше впевненості. Цього року я продовжив набирати форму, відчув себе більш впевнено фізично після успішних п'ятисетових матчів у Мельбурні, дійшов до фіналу в Досі. Поступово я стаю стабільнішим у своїй грі, особливо на вищому рівні. І це дає мені величезну впевненість. Що стосується того, як я став шульгою, це досить кумедно. Я пишу правою рукою, штовхаю м'яч правою ногою, все роблю правою рукою. Але коли був маленьким, часто грав біля стінки і просто взяв ракетку в ліву руку - так і пішло. До 15 років я навіть не міг нормально кинути м'яч лівою рукою і спеціально працював над цим. Це дивно, якщо враховувати, що я подаю лівою, але так уже склалося. Загалом, я просто дивний хлопець (сміється). |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
