|
Світовий теніс / Статті –
78-ма ракетка світу Габріель Діалло потрапив в основу "Мастерса" на відмові Карлоса Алькараса і зміг дійти до чвертьфіналу"Лакі лузер" з Канади, який має українське коріння, став головною сенсацією турніру в Мадриді 23-річний тенісист поступився у фіналі кваліфікації Борні Чоричу, але отримав ще один шанс, замінивши в основі третю ракетку світу. "Я був вже поза турніром, а потім мені подзвонили і сказали, що я можу зайняти чиєсь місце, - розповів Діалло в інтерв'ю ATPTour.com. "Я знав, що я повинен робити, знав, що зробив неправильно в моєму останньому матчі, і я значно покращив ці моменти. Ти наче відчуваєш трохи більше свободи, оскільки це другий шанс. На щастя, мені вдалося показати кілька хороших матчів". Діалло переміг у Мадриді таких суперників як Зізу Бергс, Кемерон Норрі і Григор Димитров (врятував 3 матчболи), поступившись у дебютному чвертьфіналі на Мастерсі Лоренцо Музетті. В описі на своїй сторінці в Instagram спортсмен вказав університет Кентуккі, де він вчився і грав у тенісній лізі NCAA, а також додав – "козак".  Двометровий тенісист із потужною подачею має українське та африканське походження. Його батько з Ґвінеї, а мама – з України. Тато народився у селищі, яке Габріель навіть не зможе показати на карті, настільки воно маленьке. Пізніше його батько переїхав до колишнього СРСР, де і познайомився з українкою Іриною. Вони іммігрували до Канади, де у 2001 році в Монреалі народився Габріель. "Я дуже відкритий і дуже пишаюся своєю спадщиною з обох боків", - розповів тенісист у 2024 році під час виступу на US Open. "Думка про моїх родичів, які спостерігають за мною в Ґвінеї, спостерігають за мною в Україні, надає мені багато сил". Минулорічний US Open став лише другим турніром Grand Slam у кар’єрі канадця, де він зіграв в основі. Проте він відзначився не лише успішною кваліфікацією, але й перемогою над 24-м сіяним Артуром Фісом. З 6 років батьки майбутнього тенісиста брали його на матчі на стадіон IGA (саме там проходить турнір серії 1000 "Canadian Open"), що знаходиться вниз по вулиці від їхнього будинку в Монреалі. "Ми іммігранти в першому поколінні. Ми приїхали з двома валізами і не обов'язково працювали в тій сфері, в якій навчалися", - згадує Ірина Діалло, яка сама грала в гандбол на професійному рівні.  Маленький Габріель був енергійним і рухливим, тож спорт здавався ідеальним заняттям для хлопчика. "Ми вважаємо, що для дитини дуже важливо спробувати кілька речей, - розповіла Ірина. - Він грав на фортепіано, займався дзюдо, футболом, малюванням, навчився грати в шахи. Щось йому сподобається, щось не дуже, а щось залишиться на все життя. У нас така концепція освіти". "Тренери з тенісу зауважили моїм батькам, що я дуже талановитий, що я хочу залишитися на корті якнайдовше. Батьки, не знаючи, на що вони йдуть, сказали собі: "Ми залишаємо його в тенісі", - каже Габріель. До 11 років Діалло тренувався в національному центрі шість разів на тиждень у другій половині дня в рамках програми розвитку Федерації тенісу Канади. Перед школою він приєднувався до своєї мами у парку Віллері, щоб тренувати роботу ніг. "Нічого з цього не було примусовим, - згадує Габріель. - Для мене це було весело. Те, що я пропускав школу, я не вважав це жертвою, тому що мені це дійсно подобалося. Мені подобалося тренуватися і мені подобалося грати. Я завжди хотів вигравати турніри Grand Slam". Приблизно в цей час Новак Джокович переміг Рафаеля Надаля у незабутньому фіналі Australian Open- 2012, який тривав майже 6 годин. "Я пам'ятаю, що намагався грати, як Новак, імітувати його ковзання, просто рухатися і не пропускати м'яч. Я і мої друзі намагалися відтворити той фінал". Серед друзів Габріеля в той час – Фелікс Оже-Альяссім. У дитинстві він навіть тренувався під керівництвом батька Фелікса і досі зберігає з Оже-Альяссімом близькі стосунки. У 14 років Габріель став ще ближче до своїх кумирів, коли працював на "Rogers Cup" у струнному кіоску. "Я займався адмініструванням, виписував рахунки гравцям, вносив їх у їхні файли. А потім я різав струни, наносив логотипи. Я приходив додому о 8 ранку, виходив о 10 або 11 вечора, особливо на початку турніру, коли було дуже багато роботи", - згадує він. Тоді від побачив Кеї Нісікорі і Ніка Кіріоса ("він був зростом 195 см, але в моїй голові він був 216!"). "Це була моя перша справжня робота з зарплатнею. Мені платили котушками струн, не знаю, чи це було законно! Але це дорого, $200, $300 легко. Це навчило мене цінувати роботу. Коли ти тримаєш котушку в руці, після дуже важкої роботи, жодне інше задоволення не могло б з цим зрівнятися".  У 2018 році завдяки своїм тренуванням Діалло отримав тенісну стипендію в Університеті Кентуккі, де він вивчав фінанси. У 2022 році Габріель перейшов на професійний рівень. У тому ж сезоні він здобув свою першу гучну перемогу в Турі над 62-ю ракеткою світу Джеймсом Даквортом на домашньому Мастерсі. "Раніше я навіть ніколи не тренувався з кимось з першої сотні рейтингу", - каже тенісист. Незабаром після цього Діалло почав працювати з професійним тренером Мартіном Лорандо. В інтерв’ю South China Morning Post під час виступу на турнірі в Гонкозі на початку цього року Діалло розповів, що його мама "сильно страждає" через події в Україні після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. "Коли ти бачиш, що країна, звідки родом твоя мама, у такому важкому становищі, це погане відчуття. Я намагаюсь бути поряд з мамою наскільки це в моїх силах. З моїм способом життя це непросто, але ми майже щодня спілкуємось по FaceTime і вона приїжджає на турнірі, коли може. У лютому в Монреалі ми граємо матч Кубка Девіса, тож тоді я побачусь із родиною. Ми намагаємось приділяти один одному стільки часу, скільки можемо". Завдяки своєму успіху в Мадриді Габріель підійде впритул до топ-50 світового рейтингу (53 місце). В його активі зараз 3 титули на "челенджерах" в одиночному розряді і один – у парному. У 2022 році Діалло у складі збірної Канади виграв Кубок Девіса (свій єдиний одиночний матч у Фіналі проти Ласло Джере з Сербії він програв). Торік канадець вперше дійшов до фіналу турніру АТР 250 в Казахстані. Розмірковуючи про власні цілі в кар’єрі, Діалло каже: "Я б сказав, що моя мрія - розкрити весь свій потенціал, тому що, очевидно, люди навколо мене вірять, що у мене чудова гра і що я можу піднятися в рейтингу. Але все починається з мене. Я також вірю, що у мене є потенціал. Тому я просто хочу максимізувати свою гру, і куди б це мене не привело, я зможу спокійно спати вночі, і буду надзвичайно щасливим і пишатись собою". За матеріалами: www.scmp.com, macleans.ca, www.lapresse.ca, www.usopen.org, www.atptour.com, www.atptour.com |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Дуже хотілося б, щоб у цієї розумної і талановитої дівчини було велике майбутнє!!!