|
Світовий теніс / Ролан Гаррос –
"Спочатку вона забирає у тебе простір, а потім - твій час". Ексдев'ята ракетка світу пояснила, як Гауфф перемогла Соболенко у фіналі РГНовини "У суботу Коко Гауфф стала чемпіонкою турніру Grand Slam, який, як мені здавалося, вона виграє першим у своїй кар'єрі, і на якому, впевнена, вона буде залишатися загрозою для суперниць ще багато років. У фіналі зійшлися два абсолютно різних ігрових стилі: готовність Арини Соболенко ризикувати і заробляти виграші проти оборонної майстерності і тенісного інтелекту Коко Гауфф. Щоб зрозуміти різницю між цими двома тенісистками, потрібно зрозуміти різницю в мисленні. Гравці з атакувальним мисленням (такі як Арина) цінують виграні удари значно вище, ніж вимушені помилки, допущені суперницями. Таке відчуття, ніби чистий вінер за відчуттями приносить не одне, а відразу два очки. У той же час вимушена помилка суперниці сприймається як щось незначне, ніби її й зовсім не було. Для Коко і гравців зі схожим менталітетом, навпаки, помилка на іншому боці корту - таке ж підтвердження правильно обраної тактики, як і удар по лінії, за яким ніхто не встиг. Згадайте, наприклад, чвертьфінал між Новаком Джоковичем і Александером Звєрєвим - кожна помилка Звєрєва підтверджувала правильність стратегії, обраної Джоковичем. Коли я була молодою, незграбною і не дуже рухливою, але вже досить сильною для юніорського рівня, я вибивала набагато більше віннерів, ніж мої однолітки, просто тому, що випереджала їх у фізичному розвитку. У мене був менталітет Арини: тільки віннери здавалися мені справжнім підтвердженням, що я все роблю правильно. Коли всі підтягнулися за рівнем, і мої удари вже не були настільки домінуючими, мені довелося змінити мислення і прийняти той факт, що стратегія, яка змушує суперника помилятися, - це так само ефективно, як і обігравати його в чисту. Мені знадобилися роки, щоб це зрозуміти. Я не думаю, що це виправдовує заяву Соболенко після фіналу, де вона сказала, що, на її думку, Коко грала не так вже й добре, а просто вона сама занадто багато помилялася. Але це трохи допомагає зрозуміти її ставлення до того, що відбувається. Довгий час я поблажливо ставилася до "пушерів", поки, переживши ряд болісних поразок і безсонних ночей, не усвідомила, що ті самі "пушери", над якими я підсміювалася, просто розуміли теніс, гру, яку я так люблю, набагато глибше, ніж я. І настав час мені вчитися у них. Але не помиляйтеся - Коко зовсім не «оборонниця". Так, вона витягує масу м'ячів, але різниця між класичним "пушером" і дворазовою чемпіонкою "мейджорів" Коко Гауфф просто колосальна.  Я програла Коко в півфіналі турніру в Лінці, де вона виграла свій перший титул. ЇЙ БУЛО ВСЬОГО 15 РОКІВ. Чи була я збентежена? Не особливо. Все-таки це був очевидний талант рівня «нового покоління". Те, чого не розуміють випадкові шанувальники тенісу (а іноді навіть перші ракетки світу), - так це те, що Коко Гауфф небезпечна не тільки завдяки своїй феноменальній роботі ніг. Вся справа в зовсім іншому, і я знаю це не з чуток, тому що програла їй, коли ЇЙ БУЛО ВСЬОГО 15 РОКІВ. LOL! Її головна сила - в умінні миттєво розпізнавати короткі м'ячі. Вона накидається на них швидше, ніж будь-хто інший. Навіть якщо вона не виграє очко відразу, вона забирає у суперника час, і за весь матч вкорінює в його голові підсвідоме відчуття, що коротких м'ячів просто не можна допускати. Тоді ви прискорюєте темп з задньої лінії, збільшуєте ризик, відсоток влучань падає, і ось уже корт здається не тільки вужчим, але й коротшим, а ви цілитеся в мінімальні зони з кожним ударом. Подумайте про це так: невимушені помилки, які роблять суперниці Коко, коли вона в ударі, насправді вимушені. Просто їх не викликає її попередній удар (як це зазвичай фіксується в статистиці), а вся її гра, присутність на корті і рішення, які вона приймала 20 хвилин тому, задовго до того, як ви відправили м'яч у сітку. Паніка на обличчі Арини Соболенко - це не що інше, як стрес. А стрес - це реакція тіла на ситуацію, з якою воно не впевнене, що впорається. Чим "меншим" ставав корт на тій стороні, де грає Коко, тим вищим ставав рівень стресу в Арини.  Останнє очко - квінтесенція всього матчу: Арина промахнулася бекхендом в аут, намагаючись потрапити точно в лінію, на самій межі. Але як тільки ти починаєш цілитися по лініях, то значить, часу вже не залишилося. І ось так Коко виграє матчі, трофеї і турніри: спочатку вона забирає у тебе простір, а потім - твій час. Вітаємо Коко Гауфф з її другим титулом Grand Slam!" |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
