|
Світовий теніс / Вімблдон –
Аманда Анісімова - про перемогу над Соболенко в півфіналі Вімблдону: "Я розуміла, що просто за рахунок її помилок я не виграю"Новини
24.11.25 08:50 Олександра Олійникова: "Цей титул для мого батька, який зараз у ЗСУ, - він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив"
 У півфінальному поєдинку Аманда Анісімова переграла першу ракетку світу Аріну Соболенко і вперше зіграє у фіналі турніру Grand Slam - Утримати концентрацію в такому матчі - непросте завдання. Було багато злетів і падінь. Як вам вдалося впоратися з цим на такій великій арені і здобути, можливо, найважливішу перемогу в кар'єрі? - Так, це був дуже важкий матч, справжні американські гірки. У другому сеті мені було непросто тримати подачу. І це якраз показує, наскільки все тонко в таких матчах - достатньо упустити один ключовий м'яч або програти один гейм, і все може піти не так, особливо коли ти граєш проти першої ракетки світу. Вона неймовірно складна суперниця. Я розуміла, що мені доведеться викластися на повну і робити якомога менше помилок. Грати проти неї - це практично необхідність показувати ідеальний теніс, тому що тільки так можна розраховувати на перемогу. Але мені здається, ми обидві сьогодні дійсно билися. До того ж, умови були далеко не простими. - Арина сказала, що ти перемогла тому, що була сміливішою. Чи відчувала ти себе сміливою в третьому сеті? Якщо ні, то як би ти описала свій стан? - Думаю, в першому сеті я грала дуже добре. Мені вдалося взяти всі свої подачі - це було неймовірно важливо. А потім, мені здається, ми обидві трохи тремтіли в якийсь момент і це було помітно. З обох сторін було чимало помилок. Так, думаю, ми обидві трохи нервували. Все-таки на кону був перший фінал на Вімблдоні. Але при цьому ми обидві по-справжньому боролися за кожну подачу і це було ключовим. Я намагалася триматися за свою подачу, хоча часом було складно. Розуміла, що якщо не буду впевнено подавати, буде важко. У третьому сеті я знала, що доведеться ризикувати. Її рівень тільки зростав у ході матчу, вона все більше додавала. Тому я розуміла, що просто за рахунок її помилок я не виграю. Потрібно було включити свою гру, максимально атакувати, бути агресивною - тільки так можна було перемогти. - Вихід у фінал Grand Slam - це, напевно, найкраще підтвердження того, що перерва може дійсно піти на користь, вірно? Це доводить, що можна повернутися на колишній рівень? - Так, думаю, для кожного це працює по-різному. Але це точно показує, що це можливо. І, як мені здається, в цьому полягає особливий посил, який я зараз несу своїм прикладом. Коли я взяла паузу, багато хто говорив мені, що після такої перерви вже неможливо повернутися в еліту. Це було важко прийняти, адже я дійсно хотіла повернутися і як і раніше мріяла про перемогу на «мейджорі». І те, що я змогла довести: якщо ставиш себе в пріоритет - можна знову піднятися нагору. Для мене це дуже важливо і дійсно багато значить. - Щойно стало відомо, що у фіналі ви зіграєте з Ігою Швьонтек. Здається, ви ще жодного разу не зустрічалися. Як ви збираєтеся підійти до цього матчу - адже це нова ситуація і новий суперник? - Іга - неймовірна тенісистка. Вона завжди була для мене джерелом натхнення. Її працьовитість і всі її досягнення дійсно вражають. Упевнена, нас чекає приголомшливий матч. Можливість зіграти проти такої видатної суперниці - це особлива подія. Сподіваюся, мені вдасться показати якісний теніс і влаштувати справжню битву. Я просто постараюся насолоджуватися кожним моментом і не думати про те, який це важливий матч. - Ви ж грали з Ігою в юніорському Кубку Федерації. Що пам'ятаєте про цей матч? Якою була юна Аманда? - Так, я дуже любила поїздки на Кубок Федерації. Це був веселий час, ми завжди добре проводили його разом з командою. Іга тоді вже грала дуже здорово. Вона була видатним юніором. Пам'ятаю, багато тренерів говорили, що з неї вийде велика зірка. Як виявилося, вони були абсолютно праві. Вона показувала відмінний теніс. На жаль, я програла той матч. Але в цілому це був класний досвід, весело було грати в юніорських турнірах. - Але ж про вас тоді говорили те ж саме. Що ви відчували, коли в такому віці вас вже називали майбутніми зірками? - Думаю, для мене це було хорошим стимулом. Я досить рано почала досягати успіхів в юніорському турі. Але найособливіше - це те, що я могла подорожувати разом з мамою. Це дійсно багато значило для мене. Ми провели разом так багато чудових моментів і її підтримка завжди була для мене неймовірно важливою. - Сьогодні на корті було дуже спекотно і волого. Це ускладнило матч? - Якщо чесно, так - мені дійсно стало важче. Я відчувала втому під час деяких розіграшів. Коли взяла перерву на туалет, подивилася в дзеркало і побачила, наскільки у мене почервоніло обличчя (посміхається). Під час зміни сторін просто намагалася якомога сильніше охолодитися. Я розуміла, що матч буде непростим, і мені доведеться пробиватися через труднощі. Ми не так часто грали в спеку останнім часом, і, незважаючи на те, що я живу в Маямі, трохи відвикла від таких умов. Але, напевно, добре, що знову адаптувалася, адже в найближчі дні, схоже, погода залишиться такою ж.  - Ти згадала, що відчувала нервозність і тремтіння в деякі моменти. Фінал - це, звичайно, величезна подія. Наскільки ти будеш готуватися з точки зору ментальності, особливо з огляду на те, що ти ще не була в такій ситуації? Думаєш, все вирішить той, хто краще впорається з нервами? - Думаю, це дійсно зіграє свою роль - важливо буде тримати нерви під контролем і зберігати холоднокровність. З одного боку, у нас обох вже є солідний досвід. Так, у мене не було фіналів на Grand Slam, але я проходила через безліч схожих моментів, грала важливі матчі з високою напругою, так що відчуваю, що готова. Я завжди кажу собі перед виходом на корт: насолоджуйся кожним моментом, не думай про фінішну пряму або результат, просто залишайся в сьогоденні. Ось і зараз буду продовжувати це повторювати собі. Навіть сьогодні я, якщо чесно, забувала, що на кону вихід у фінал. Тому що навпроти була Аріна, і вся моя увага була зосереджена тільки на ній. - Про що ти думала під час матчболів у третьому сеті? - Знаєте, навіть незважаючи на те, що у мене було три матчболи, за відчуттями - ніби й не було. Аріна грала неймовірно, відмінно подавала. Я розуміла, що мені потрібно буде зробити щось видатне, видати дійсно класний удар, щоб завершити цей матч на свою користь. Так, з кожним нереалізованим матчболом я, звичайно, нервувала все більше. Тому, як ви бачили, в кінці я просто відчула величезне полегшення. Я намагалася зберігати холоднокровність і просто добре прийняти м'яч. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.