|
Світовий теніс / ATP –
Голова ATP: "Я не вважаю, що гравці повинні планувати свій сезон, виходячи з гарантованих виплат - вони повинні грати заради рейтингових очок і титулів"Новини
24.11.25 08:50 Олександра Олійникова: "Цей титул для мого батька, який зараз у ЗСУ, - він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив"
 - Яким ви бачите майбутнє турнірів серії ATP 250? Зокрема, враховуючи, що очки за турніри в Метці та Афінах вже будуть враховуватися в заліку Чемпіонської гонки на наступний рік? Що буде з турнірами типу Афін в майбутньому? - Скажу очевидну річ, хоча ми часто про це забуваємо: теніс - один з найскладніших видів спорту з точки зору формування календаря. Причина проста: це формат прямого вибування. На турнірі Grand Slam або на 12-денному турнірі гравець може зіграти один матч за день або провести сім матчів за 12 днів. Якщо порівняти з гольфом, то там топ-60 грають 72 лунки за чотири дні. У нас - зовсім інша реальність. У топ-100 існують величезні відмінності. Карлос і Янник грають приблизно 80 матчів за сезон в рамках 18-20 турнірів. Гравці, що знаходяться нижче в рейтингу - 30-35 турнірів, але у них значно менше матчів. Фактично ви намагаєтеся побудувати один календар, але всередині нього існують чотири-п'ять різних календарів для різних груп гравців. Половина вилітає в першому раунді. 75% - до другого. Для більшості це турнір на два-чотири дні. Для інших - значно довше. Саме тому виникає стільки суперечок у сприйнятті навантаження. Через це у нас і існують різні категорії турнірів: «мейджори», «Мастерси», ATP 500 і 250. Ми намагаємося збалансувати інтереси різних груп - в тому числі і «челенджерів», які є критично важливими для розвитку гравця. Що стосується турнірів серії ATP 250: наша стратегія - поступово скорочувати їх кількість. Ми вже зменшили число приблизно з 38 до 29. І надалі, готуючи календар на 2028 рік, коли з'явиться новий «Мастерс» в Саудівській Аравії, ми плануємо продовжити скорочення. Так, ці турніри важливі. Як і турніри серії ATP 500 і «челенджери». Але їх було занадто багато, і це ускладнювало складання календаря. Є три великі проблеми. Перша - рік складається з 52 тижнів, і це не змінити. Друга - гравцям потрібен повноцінний відпочинок між сезонами, який зараз занадто короткий. Третя - в процесі формування календаря беруть участь сім різних органів: чотири турніри Grand Slam, ITF зі своїм постійно мінливим форматом Кубка Девіса, ATP і WTA. Формально календар один, але насправді - це сім окремих інститутів зі своїми інтересами. Саме тому я так наполягаю на єдиній системі - єдиному управлінні, єдиній раді і єдиній логіці. - Якби ви самі були гравцем зараз, як би ви поставилися до скорочення кількості турнірів серії 250? І що робити з протиріччям: менше 250-х, але розширені «Мастерс»? - Це дуже об'ємний блок питань, і відповідь теж комплексна. Почну з особистого досвіду. Під час своєї кар'єри я був гравцем рівня 20-50 ракетки світу, іноді нижче. І мене завжди дивувало інше: я міг грати в основній сітці на «мейджорах», але не міг потрапити в основну сітку “Майстрів” в Монте-Карло, Римі або Мадриді. Це була найбільша проблема. Саме тому розширення сітки «Майстрів» до 96 гравців - правильний, стратегічно важливий крок. Це дає топ-100 гарантований доступ до найцінніших турнірів мінімум сім разів за сезон. Що стосується турнірів ATP 250. Я робив у своїй кар'єрі багато помилок. Одна з них - я часто грав турніри серії 250 на грунті в Європі за тиждень до US Open, тому що вони були в календарі саме в той час. Згадайте часи Умага, Сан-Марино - міні-серії турнірів, які проходять буквально всюди. Я дуже добре пам'ятаю момент у своїй кар'єрі, коли усвідомив, що це була помилка. Я зрозумів це і виправив. Я завжди вважав, що я сам відповідаю за свої рішення і за свій календар. Це питання самодисципліни. Я бачив інших гравців, які вибудовували дуже розумний графік і не піддавалися на спокусу «гарантій». Часто на невеликих турнірах нам давали гарантії. Моїм партнером був Мустер. Часто саме він отримував гарантії, і я повинен був грати там, де грав він, навіть без гарантії для себе (посміхається). Фактично ми вибирали турніри, керуючись грошима. Я не вважаю, що гравці повинні планувати свій сезон, виходячи з гарантованих виплат. Гравці повинні грати заради рейтингових очок і титулів, особливо якщо ти гравець топ-50 або топ-100. На жаль, я знову повертаюся до того, що це «відкрита система», в якій дуже багато спокус. Є страх щось пропустити. Все зводиться до контролю над власною поведінкою. Що стосується кількості турнірів категорії 250: це не стане проблемою, тому що наш план - створити особливі тижні під окремі категорії. Тобто чотири тижні під «мейджори», 10 тижнів під «Мастерс», зараз у нас 16 турнірів ATP 500, тобто фактично 8 тижнів категорії 500 і буде 10 тижнів категорії 250. Це досить складна мета, правда? Якщо ж реально порахувати: 10 тижнів для серії 250 плюс 8 - для 500, це 18. Додайте 10 «Мастерсів» - отримуємо 28. Плюс чотири «мейджори» - 32. Ця структура охоплює всю «піраміду» топ-100. Якщо ти на вершині - ти граєш турніри Grand Slam і «Мастерс» і кілька 500-х. Якщо нижче - більше 500-х і 250-х. Якщо ще нижче - 250 і «челенджери». Це піраміда. Чим нижче рейтинг - тим нижче рівень турнірів, в яких ти граєш. Якщо ти високо в рейтингу - ти не повинен грати «внизу» цієї піраміди. Якщо ти Сіннер або Алькарас - тобі не потрібно грати 250-ті турніри заради грошей, тому що вони не відповідають твоєму рівню. Коли ти виграєш «мейджори» або «Мастерс» - ти повинен грати «верхівку» піраміди. Пілот Формули-1 не може просто так проїхати етап у категорії нижче. Їхній талант «захищають». Але там - інша система.  - Що відбувається між топ-гравцями і турнірами Grand Slam? І як це впливає на екосистему ATP? - Хочу підкреслити дуже чітко: турніри Grand Slam - це найкращі турніри в нашому спорті. Це неймовірні активи. «Мейджори» - найкращий спосіб представити теніс світу. Я надзвичайно вдячний їм за те, що вони зробили і продовжують робити. Як гравець ти ростеш з мрією бути там. Дві головні цілі кожного тенісиста - стати першою ракеткою світу і виграти турнір Grand Slam. Все інше - після цього. Тому їх значення надзвичайно велике. Але якщо подивитися з точки зору гравців, вони не мають там представництва. В ATP 50% структури управління - це гравці. Кожне рішення, яке ми приймаємо, вимагає затвердження ради гравців, яку обирає рада гравців - 10 гравців, що представляють ширшу групу. Це дуже демократичне середовище: будь-яке рішення я повинен пропустити через раду, повинен консультуватися з радою гравців, з радою турнірів, які консультуються зі своїми членами. У «мейджорів» інша модель. Це чотири незалежні організації. З певної точки зору це навіть перевага, тому що вони просто роблять те, що вважають за потрібне, і не повинні питати дозволу у всіх. Але з точки зору гравців виникає питання: "Мене там ніхто не представляє. А як щодо компенсації?« Ми вже говорили про формулу компромісу. Ця формула абсолютно прозора для гравців: завдяки їм генерується прибуток, тому вони відповідно отримують більше грошей. »Мейджори" приносять величезну цінність і кошти і виплачують дуже великі призові. Загалом, те, чого просять гравці, — це чесне представництво і чесна компенсація, якою б вона не була. Можливо, її рівень вже правильний — просто гравці цього не знають і не відчувають, що їх чують. Я вважаю, що це справедливий запит. І саме це є метою єдиної системи: зібрати всіх разом - гравців, чоловіків і жінок з рівним представництвом, а також турніри Grand Slam, «Мастерс», турніри категорії 500 і 250. Всі повинні сидіти за одним столом, тому що ми звертаємося до однієї і тієї ж аудиторії: до вболівальників і до вас, медіа, які висвітлюють весь сезон. Я багато разів говорив: наша система зараз нагадує книгу, де кожна глава написана різними авторами і продається в різних книжкових магазинах. Це не оптимальна модель. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.