|
Світовий теніс / Кубок Девіса –
Збірна Італії: "Це командна перемога, навіть якщо грали лише два одиночні матчі - саме тому вона така особлива"Новини Збірна Італії - чемпіони Кубка Девіса. Флавіо Коболлі приніс переможне очко своїй команді, обігравши іспанця Жауме Мунара. Італія третій сезон поспіль виграла трофей Кубка Девіса і стала першою країною за останні 53 роки, якій це вдалося. Востаннє три або більше перемоги поспіль у Davis Cup були у збірної США (1968-1972). - Капітане, як це: виграти вдома, перед рідною публікою? Капітан Філіппо Воландрі: Це неймовірне відчуття і справді фантастичні емоції. Так, ми виграли три Кубки Девіса, але цей - зовсім інший, тому що ми здобули його перед нашою публікою, у своїй країні. Що стосується мене: я не плакав під час перших двох перемог, але сьогодні я плакав, тому що це дуже багато для мене означає. Я хочу тільки сказати «спасибі» цим хлопцям. Вони фантастичні, їхня віддача - просто неймовірна. Цей трофей - щось особливе. Я дуже пишаюся цими хлопцями. Усі повинні пишатися ними. - Флавіо, як вам вдалося виграти цей матч? Ви поступалися майже протягом двох сетів. Що змінилося і що дозволило вирвати перемогу? І що ви відчули в момент останнього розіграшу? Флавіо Коболлі: Думаю, на початку матчу я був трохи нервовим. Цей трофей дуже багато для мене означає. Я був трохи скутим. Але наприкінці матчу я просто намагався грати свою гру, брати енергію від хлопців поруч і від трибун. Намагався залишатися позитивним навіть на початку другого сету, але такі матчі дуже складно грати. Я дуже щасливий, тому що я показав свій найкращий теніс у найважливіші моменти. Капітан Філіппо Воландрі: Це найкращий день у моєму житті (посміхається). Флавіо Коболлі: І це найкращий день мого життя (сміється). - Маттео, що ви відчували, спостерігаючи за грою Флавіо? Маттео Берреттіні: Це було дуже нервово. Після матчу я мав пройти процедури допінг-контролю. Я думав: «Добре, пропущу перші 20 хвилин». А ці 20 хвилин - це був весь перший сет. Лоренцо (Сонего) мені написав: «Приходь, ти нам потрібен». Ми почали кричати щосили. Думаю, це і є наша сила, наша зброя. Ми - одне ціле. Ми граємо разом. Неважливо, хто на корті - нас завжди п'ятеро. Шестеро з капітаном. Це командна перемога, навіть якщо грали всього два одиночні матчі. Саме тому вона така особлива.  - Капітане, ви вигравали титули як тенісист. Тепер у вас три титули як капітан. Яка різниця між перемогою гравця і перемогою капітана? І чи усвідомлюєте ви, що ввійдете в історію Кубка Девіса як капітан із трьома титулами? Капітан Філіппо Воландрі: Почну з кінця: я просто щодня і щороку виконую свою роботу. Подивимося, що буде в майбутньому. Як я вже говорив, я дуже пишаюся тим, що ми робимо. Збірна це п'ять гравців і один капітан, але за нами стоїть величезна кількість людей, які нас підтримують: тренери, які працюють із гравцями щодня. Я просто роблю свою частину. Щодо різниці - це зовсім інше. Відповідальність зовсім інша. Тут я відповідаю насамперед за цих хлопців, а потім за всю країну. Я працюю на Федерацію, яка повірила в мене ще десять років тому. Так, це зовсім не те, що бути гравцем. Можливо, я був непоганим гравцем, але порівнювати себе з цими хлопцями неможливо. - Маттео, ваш капітан сказав, що ця перемога відчувається зовсім інакше. Ви можете пояснити чому? Особливо враховуючи, що тут не було Янніка (Сіннера)? Маттео Берреттіні: Щороку - інакший, з різних причин. Перший раз я дивився на трофей поза кортом - я не міг його торкнутися і підняти, тому що не грав. Я використав цю енергію, щоб повернутися і виграти минулого року. Цього року я використовував мотивацію, щоб грати в Болоньї влітку, коли почувався не найкраще. Повинен сказати: капітан, Федерація, Умберто Ріанна, який не тут, але є важливою частиною команди, завжди давали мені впевненість і говорили, що якщо я буду здоровим - мене розглядатимуть як кандидата. І я це дуже ціную. Це особливе відчуття. У нас велика команда, багато гравців, які могли б зіграти. Хлопці, які сьогодні не грали, провели неймовірний сезон у парі. Знову скажу: наша сила - у зв'язку між нами. Ми знаємо одне одного багато років. Грати з ними - справжнє щастя. - Обидві збірні вийшли у фінал без своїх найкращих гравців за рейтингом. Чи говорить це про потужність складів? Капітан Філіппо Воландрі: Минулого тижня я вже говорив: я не хочу говорити про тих, кого немає. Я говорю тільки про тих, хто тут. Я говорю про цих неймовірних хлопців. У вашій команді може бути, а може й не бути першої ракетки світу, але що справді має значення, як сказав Маттео - це зв'язок між усіма. У нас він фантастичний. У нашій збірній чудові гравці. Є й такі, як Лучано Дардері, 26-та ракетка світу, але він не тут. Вони всі заслуговують бути в команді, але я можу взяти тільки п'ятьох. Я думаю тільки про цих хлопців, які знову зробили щось неймовірне. - Флавіо, наскільки складно було оговтатися після шалених емоцій від вашої попередньої перемоги? Флавіо Коболлі: Для мене це щось зовсім інше - грати за цю команду, за цих хлопців. Я намагаюся грати для них, не тільки для себе. Навіть коли матч йшов не на мою користь, я думав про кожне очко з точки зору команди, а не тільки себе. І думаю, це було ключем, який змінив усе в цьому матчі. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Дуже хотілося б, щоб у цієї розумної і талановитої дівчини було велике майбутнє!!!