|
Світовий теніс / Кубок Девіса –
Флавіо Коболлі: "Мій дідусь тепер хвалиться моїм кубком перед своїми друзями, але коли я повернуся з відпустки, то заберу трофей назад"Новини
24.11.25 08:50 Олександра Олійникова: "Цей титул для мого батька, який зараз у ЗСУ, - він вірив, що я увійду в топ-100, коли ніхто більше не вірив"
 Про враження від Кубка Девіса "Я ніколи не відчував таких емоцій, коли весь стадіон скандував моє ім'я. Я отримував задоволення, навіть коли намагався зрівняти рахунок у матчі проти Мунара. Звичайно, було важко, але під час того матчу я навчався. Я зрозумів те, про що говорить капітан збірної Філіппо Воландрі: «Кубок Девіса виграють не завжди чемпіони». Минулого року Алькарас не виграв у Малазі, цього року збірна Німеччини зі Звєрєвим програла в півфіналі. Я усвідомив, що потрібна особлива відданість команді і бажання перемогти, яке виходить за межі власних якостей. Наприклад, якщо згадати про Янника, то він незамінний для збірної у всьому, що він робить, але в Болоньї з часом у нас сформувалася дуже сильна віра в перемогу і без нього. На тренуваннях я грав погано, весь час програвав, але почуття впевненості зростало і зробило нас усіх непереможними. Кожен робив свою частину. Як глядач, Лоренцо Сонего не пропустив жодного розіграшу - навіть щоб сходити в туалет, наприклад. Болеллі і Вавассорі надавали величезну підтримку, я підтримував Маттео, а потім він підтримував мене. Всі зробили свій внесок. Під час трисетового матчу проти Зізу Бергса я побоювався, що у мене почнуться судоми. Але я думав тільки про одне: я не маю права підвести хлопців і зганьбитися. Саме це змусило мене продовжувати боротися".  Про своїх близьких "На матчах були присутні мої найближчі родичі та друзі. В очах мого батька я бачив щастя і хвилювання - таке саме, як тоді, коли я грав у чвертьфіналі Вімблдону проти Джоковича. Я збережу спогади про ці емоції з собою назавжди. Також мій дідусь тепер хвалиться моїм кубком перед своїми друзями. Але коли я повернуся з відпочинку на Мальдівах, то заберу трофей назад". Про цілі на наступний сезон "Це тема, яку ми обговоримо на передсезонній підготовці, після канікул. Я довіряю людям поруч. Особливо своєму батькові, тому покладаюся на нього. Моя мета зрозуміла: увійти в топ-10. Не знаю, коли і як, але щоб залишатися на рівні Янника та інших сильних гравців, мені потрібно працювати над слабкими сторонами. Необхідно підвищувати свій рівень гри. Я не вважаю, що повинен завжди вигравати, але щоб рости, потрібно грати: і вигравати, і програвати. Поки моя кар'єра розвивається поступово і стабільно - саме так, як мені подобається. Це стосується і командних турнірів - Кубка Девіса, United Cup, Laver Cup. Спочатку я був запасним гравцем, а потім став ключовим. Я долав кожну сходинку чесно, послідовно і щиро. Саме так і вибудовується шлях, і для мене Болонья назавжди залишиться переломним моментом моєї кар'єри". |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.