Реєстрація    Увійти
Авторизація
Світовий теніс / Australian Open

Коко Гауфф: "Я майже завжди пишаюся собою на більшості турнірів, навіть якщо виступаю не дуже добре"

Третя ракетка світу, американська тенісистка Коко Гауфф, відповіла на запитання журналістів перед початком виступів на Відкритому чемпіонаті Австралії
Коко Гауфф: "Я майже завжди пишаюся собою на більшості турнірів, навіть якщо виступаю не дуже добре"
- Коко, ласкаво просимо до Мельбурна. Як ви себе почуваєте напередодні першого турніру Grand Slam цього року?
- Я дуже рада повернутися сюди і з нетерпінням чекаю початку сезону турнірів Grand Slam.

- Як це - бути частиною групи людей з рудим волоссям?
- Це приємно. Я подумала, що це мені допоможе (посміхається), враховуючи, що є ще один рудий (Яннік Сінер), який дуже добре грає. Можливо, це принесе мені удачу, тому що у нього досить хороші результати тут, а у мене - ні. Так що подивимося (посміхається).

- Зараз багато уваги прикуто до вашої подачі, перш за все з вашого боку. Але також і до форхенду. Зокрема, до одного характерного удару: коли ви граєте в захисті, ви ніби відходите назад і виконуєте удар з таким пружним, «підстрибуючим» рухом. Це те, що ви робили завжди, ще з дитинства? Ви самі до цього прийшли чи вас цьому вчили?
- Це те, над чим я працюю. Чесно кажучи, навіть не пам'ятаю, коли вперше почала так бити. Зараз я свідомо відпрацьовую цей удар - намагаюся зробити його більш стабільним і якісним. Я використовую його вже давно, але не можу пригадати, щоб хтось спеціально мене цьому вчив. Це просто з'явилося з часом.

- Ви кажете, що працюєте над цим. Це стратегічний хід?
- Ні, ні, ні. Це не стратегічний хід. Коли я граю в захисті, замість того, щоб присідати, як це роблять багато дівчат, я вважаю, що з моїм типом форхенду краще робити так, як це роблять більшість хлопців.

Так, я думаю, це просто особливості мого удару, тому що у мене більший замах. Мені краще дати собі простір, ніж деяким дівчатам, які можуть присідати і робити це, як Анжелік Кербер, наприклад. У неї, очевидно, замах набагато менший, ніж у мене.

- Останнім часом багато говорять про призові для гравців, зокрема про співвідношення між доходами і призовими на турнірах Grand Slam. Ви були серед тих, хто піднімав це питання на Ролан Гарросі. Як ви зараз оцінюєте ситуацію: на якому вона етапі і що думаєте про рівень призових на Australian Open? Ви задоволені тим, як все рухається, чи ні?
- Наскільки я розумію, цього року розмір призових дійсно збільшився. Але якщо порівнювати із загальними доходами турніру, цей відсоток все ще не на тому рівні, на якому ми хотіли б його бачити.

Я вважаю, що попереду ще мають бути подальші обговорення - не тільки на Australian Open, але і на всіх «мейджорах». У нас є представники гравців, які дуже наполегливо над цим працюють, багато в чому від нашого імені, адже ми не завжди маємо можливість бути присутніми особисто так часто.

Якщо говорити про останню актуальну інформацію, якою я володію, то загальне відчуття таке: так, прогрес є, але він все ще не на тому рівні, на якому ми хотіли б його бачити. У той же час ми вдячні за ті кроки вперед, які вже були зроблені.

- Як ви вважаєте, цього року буде більше взаємодії між гравцями і турнірами Grand Slam?
- Так, думаю, що зустрічей і обговорень буде все більше. Мені здається, що Ролан Гаррос став таким великим, ключовим зібранням - принаймні тим, в якому я брала участь і де я бачила багато інших гравців.

Але в той же час, я думаю, що ніхто не хоче, щоб ця розмова тривала роками. Тому, ймовірно, ми продовжимо ці обговорення, і, можливо, буде чинитися більший тиск - особливо з боку гравців з топ-10.

- Мені цікава ваша лідерська позиція і ті навички, які у вас є: те, що ви робите на корті, і чому інші можуть у вас повчитися. У таких напружених умовах, як зараз, що ви робите, щоб зберігати концентрацію і не відволікатися на все, що відбувається навколо?
- Думаю, з часом ти просто усвідомлюєш: так, це турнір Grand Slam, і на кожному з них ти хочеш показати максимум і зіграти якнайкраще. Ти хочеш скористатися моментом, тому що завтрашній день нікому не гарантований.

Це така тонка грань - грати так, ніби від цього залежить все твоє життя, але в той же час не грати так, ніби від цього залежить все твоє життя. Я намагаюся віддавати всі сили, а коли йду з корту, то просто знаю, що я зробила все можливе. І незалежно від результату, у мене все одно є речі, заради яких варто жити далі.

На початку кар'єри я занадто зациклювалася на результатах як частині своєї особистості. Зараз я цього більше не роблю. Я, звичайно, можу засмучуватися, але це вже не впливає на те, як я сприймаю саму себе.

Тому, напевно, головне, що я могла б порадити іншим, - це грати вільно і розуміти, що все відбувається не просто так. Деякі мої поразки в минулому, як мені здається, дуже допомагають мені зараз. Я набагато більше ціную життя саме через ті моменти, коли я не вигравала, або ті матчі, які мені не вдалося виграти.

- Ви жартували з приводу своєї зачіски, але також сказали фразу: «Я тут не дуже добре виступаю». Наскільки складно вибувати з турніру з почуттям задоволення, коли ви вже вигравали «мейджори», але цього разу вам це не вдалося?
- Так, це насправді трохи божевільно. З одного боку, так, я повинна пишатися півфіналом тут (посміхається). Я, до речі, саме це пояснювала своїй подрузі. Просто після перемоги ніщо вже не приносить такого ж рівня задоволення.

Я думаю, єдине, чим я була б дійсно задоволена без перемоги, - це чвертьфінал Вімблдону, тому що я так багато разів вилітала там у четвертому колі. Ось це, напевно, був би єдиний результат без титулу, який мене повністю влаштував би. Це не означає, що я не пишаюся собою, якщо програю. Навіть того року, коли я вилетіла в півфіналі, я пишалася виступом на тому турнірі. Просто «гордість» і «задоволення» - це два різних почуття.

Я майже завжди пишаюся собою на більшості турнірів, навіть якщо виступаю не дуже добре. Але по-справжньому задоволеною я не буваю, якщо не виграю.

- У порівнянні з деякими іншими топовими гравцями, здається, що у вас бувають злети і падіння, злети і падіння - навіть на United Cup. Як ви це переживаєте? І наскільки важливою метою в цьому році для вас є стабільність від матчу до матчу?
- Так, безумовно, стабільність - це моя мета. Але я дивлюся на це і з точки зору життя. У 25-26 років людина зазвичай набагато стабільніша в більшості сфер, ніж у 21. Я це розумію. У той же час я знаю, що хочу бути більш стабільною і віддавати максимум у кожному матчі.

Мені здається, що багато в чому ці коливання пов'язані з подачею - бувають дуже хороші дні і дуже погані. Тому чим стабільнішим буде цей удар, тим стабільнішими будуть і результати.

- Ваш перший матч знову проти Камілли Рахімової. Ви вже грали з нею в Китаї. Як проходить підготовка?
- Так, вона чудова тенісистка, сильна на задній лінії. Пам'ятаю наш матч у Китаї - перший сет був дуже важким, а в другому я вже змогла нав'язати свою гру. Думаю, матч буде непростим. Це, мабуть, все, що я можу сказати. Я ще не дуже багато про нього думала.

- Які ваші враження від 1 Point Slam? Чи хочете ви «взяти реванш» наступного року?
- Це було дуже круто. Так, мені точно потрібно реабілітуватися - я обов'язково буду грати ще.

Я не очікувала, що виграю. Я всім про це говорила. Люди запитували: «Що ти зробиш з грошима?» А я відповідала: «Вони точно не дістануться мені». Я навіть говорила, що хотіла б, щоб виграв аматор. І, чесно кажучи, найкращий сценарій і стався. У фіналі був аматор проти Джоанни [Гарлан], яка буквально за одну ніч стала знаменитістю - і це було дуже круто.

Мені сподобалося, що ми почули історії, які зазвичай ніколи не чуєш. Єдине - це навіть не скарга, але я дивилася кваліфікацію, тому що там грав мій спаринг-партнер. Щоб потрапити на Арену Рода Лейвера, людям потрібно було пройти шість раундів. На мій погляд, це було занадто складно.

У кваліфікації було кілька неймовірних історій, які, на жаль, мало хто побачив. Там був чоловік, який популяризував теніс на візках для людей з параплегією - його ніхто не побачив. Була також літня жінка з просто фантастичним образом.

Я думаю, що для справжніх любителів, тому що були і «псевдолюбителі» (мій спаринг-партнер, наприклад, любитель, але він приблизно 200-й у світі), кваліфікація повинна була бути менш виснажливою. Вони, можливо, і не виграли б, але побачити такі історії на арені Рода Лейвера було б дуже круто.

У першому колі Australian Open Коко Гауфф зіграє проти Каміли Рахімової, яка тепер представляє Узбекистан.

 

Додано admin:  17/01/26 14:23  Переглядів: 104   Рейтинг:: 0  
0 0
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі в даній статті.