|
Світовий теніс / Australian Open –
Чемпіонка торішнього Australian Open провела пресконференцію після матчу з українською тенісисткоюМедісон Кіс: "Дуже давно я не грала проти когось із таким стилем, як в Олійникової" У матчі першого кола американка перемогла Олександру Олійникову з рахунком 7:6(6), 6:1. Кіс відігралася в першому сеті з рахунку 0:4 і врятувала два сетболи на тай-брейку. - Медісон, вітаємо. Першу перемогу в статусі чинної чемпіонки здобувати ніколи не буває легко. Розкажіть, будь ласка, про матч і свою сьогоднішню гру - Так, думаю, сьогодні я почала трохи повільно і, безумовно, нервувала, але, звісно, слід віддати належне і суперниці. У неї дещо нетрадиційний стиль гри, і, мені здається, це зробило початок матчу трохи складнішим. Наприкінці тай-брейку я справді наче знайшла свою гру і змогла перенести це в другий сет. - Щодо останніх чотирьох розіграшів першого сету. Можете розповісти, як це виглядало з вашого погляду? - Думаю, на той момент я відчувала, що граю надто пасивно й обережно і не використовую можливості, коли вони з'являються. Коли я показую свій найкращий теніс, я бачу шанс і дію. Тому коли я програвала 4-6, я відчула, що принаймні зіграла правильний розіграш. І якщо я програю очко, граючи так, мене це влаштовує. Відтоді ситуація трохи змінилася і далі я просто вирішила довіряти собі та грати рішуче. - Ви згадали стиль гри суперниці. Коли востаннє вам доводилося грати з кимось, хто, умовно кажучи, так ефективно і добре використовує «свічки»? М'ячі летіли дуже високо і часто з великою швидкістю. - Мабуть, у віковій категорії до 12 років (посміхається). І це, звісно, без жодної неповаги до неї, але дійсно дуже давно я не грала проти когось із таким стилем, хоча вона робить це дуже ефективно. Оскільки я не могла подивитися багато її матчів, бо в інтернеті було небагато матеріалу, підготовка виявилася дещо оманливою, а вже в матчі все виглядало інакше. М'ячі були дуже високі та дуже глибокі, і це було справді складно. Я відчувала, що не можу нормально зіграти з льоту чи одразу після відскоку, бо вона дуже добре пробиває саме такі м'ячі. Тому мені доводилося чекати правильних можливостей. Але, без сумніву, я була щиро вражена тим, наскільки добре вона пробиває такі м'ячі. - Ви описали серію розіграшів, які виграли поспіль, щоб узяти перший сет. Що було у вас у голові перед цим? Це ваш перший матч у статусі чинної чемпіонки турніру Grand Slam, напередодні є велике очікування, а тут ще й суперниця з таким незвичним стилем. Є ризик, що це може збити з пантелику. Що відбувалося у вас у думках? - На початку я відчувала, що граю занадто обережно і не довіряю першому імпульсу. Я постійно змінювала рішення про те, що хочу зробити, і це уповільнювало мою роботу ніг. Я більше реагувала, ніж діяла за планом. Здається, було 0:4, коли я нарешті взяла перший гейм, трохи розслабилася. І навіть програючи з таким рахунком, я досить чітко мислила, щоб розуміти, що відбувається і що потрібно виправити. З того моменту я поступово почала складати все докупи, а кінець тай-брейку остаточно все закріпив. - В останні чотири місяці минулого року, або at least в останні два місяці сезону, ви не грали. Це було більше для фізичного чи ментального відновлення, чи поєднання обох? Який вигляд має процес, коли треба заново зібрати себе? - Це було більше з фізичних причин. Я відчувала, що протягом заключної частини сезону не могла бути на 100 % здоровою, бо завжди щось турбувало. А коли ставало важко, мені хотілося виходити на корт, почуваючись добре. Тому я намагалася повернутися до хорошого фізичного стану. На жаль, наприкінці року я ще й захворіла, але можливість перегрупуватися і зосередитися на максимальній фізичній готовності була дуже важлива. - Тобто це було більше про відпочинок чи про роботу в залі та зміцнення слабких чи проблемних місць? - Здебільшого йшлося про те, щоб мати час на повноцінну реабілітацію. Сезон досить довгий, і важко знайти періоди, коли можна підтримувати силу, фізичну форму і все необхідне на належному рівні. Тому відчуття було таке, ніби сезон трохи вислизнув від мене і я не змогла знайти можливість для цих тренувальних блоків. - З огляду на всю ментальну та фізичну підготовку до захисту першого титулу Grand Slam, наскільки все інакше відчувається, коли ви вже на корті? Чи це все вилітає з голови? - Не думаю, що все вилітає з голови. Я переконана, що незалежно від того, як ви уявляєте собі цей момент і як готуєтеся, важливо знати, що ви зробили все можливе, щоб бути готовою. Але щойно суддя каже: «Готові, грайте», то це накриває так, що це майже неможливо пояснити. Водночас, незважаючи на нерви та стрес, я нагадую собі, як мало людей мають шанс опинитися в такому моменті. А сьогодні, коли я вийшла на корт і публіка зустріла мене так тепло... Я готова прийняти цей стрес у будь-який день (усміхається).  - Чи поділяєте ви занепокоєння інших гравців щодо того, що призові на турнірах Grand Slam мають становити більшу частку від загальних доходів? - З моєї точки зору, мене більше хвилює те, щоб ці турніри вкладалися в добробут гравців. Тури вже роблять це в питаннях медицини, пенсій тощо. Зрештою, ми всі партнери і потребуємо одне одного. Тому для мене важливіше, щоб кошти спрямовувалися насамперед на добробут гравців. Звичайно, я також хотіла б бачити зростання призових, але насамперед - саме добробут гравців. - Трохи менш серйозне і нетипове питання. Кожна жінка, яку я знаю, включно з моєю дружиною, вважає найбільшим жахом прийти на вечірку і побачити когось у такій самій сукні. Чи дратує тенісисток те, що на турнірах ви часто виступаєте в дуже схожих сукнях? - Мене - точно ні. Можливо, інші ставляться до цього інакше, але я завжди спокійно ставилася до того, щоб одягати те, що мені кажуть одягати. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.