|
Світовий теніс / Australian Open –
Іва Йович - про дебютний вихід до 1/4 фіналу Grand Slam: "Це просто ще один тиждень, коли я виграю більше матчів, і це приємно бачити"Новини Сьогодні 18-річна американка витратила менше години, щоб обіграти Юлію Путінцеву з Казахстану. - Іво, це був великий день. Які відчуття від виходу до свого першого чвертьфіналу турніру Grand Slam? - Почуваюся чудово. Я точно перевершила свої надії та очікування від цього турніру, тож сподіваюсь, що зможу продовжити цю переможну серію. - Яким був процес перезавантаження після перемоги над Паоліні? Як вам вдалось заново зібратись? Це, мабуть, одна з найбільших перемог у вашій кар’єрі, і після цього ви знову змогли зіграти так добре сьогодні. - Так, це складно, особливо на турнірах Grand Slam. Тут багато людей і багато всього поза самим тенісом: медіа, уболівальники, усе це. Тож буває важко знову "повернутися на землю". Я просто намагалась зосередитись на наступному матчі й максимально перезавантажитись, розуміючи, що попереду ще багато роботи. Тож я рада, що змогла повернутися до нейтрального стану і просто вийти сьогодні та зіграти якнайкраще. - Спостерігати, як ви активно граєте протягом усього турніру, як агресивно заходите у корт, рано приймаєте м’яч, - це було дійсно вражаюче. Як це з’явилось у вашій грі? Звідки походить такий стиль? Хто навчив вас так грати? - Думаю, насамперед це мій тато. Саме він першим заклав той стиль тенісу, у який хотів, щоб я грала. Він, скажімо так, не є професійним тренером, але, на мою думку, він прищепив мені правильний менталітет – грати з правильними намірами. Саме це, як я вважаю, у довгостроковій перспективі й приводить до успіху. Тож я дуже вдячна йому за це (усміхається). - Чи відчуваєте ви, що граєте без тиску, ніби нема що втрачати, чи, навпаки, тиск зростає, чим далі по сітці ви проходите? Які це відчуття, коли ви перемагаєте? - Якщо чесно, для мене – ні. Я не відчуваю ані цього "нема що втрачати", ані менталітету андердога, тому що мені не здається, що я граю поза своєю зоною комфорту чи вище свого звичного рівня. Перед цим я провела два турніри, де грала майже щодня і багато вигравала. Тож цей тиждень і рівень, який я зараз показую, не здаються чимось принципово іншим. Це просто ще один тиждень, коли я виграю більше матчів, і це приємно бачити. Думаю, я дуже додала в міжсезоння, і зараз це просто той рівень, на який я підняла свою базову планку. Сподіваюся, зможу утримувати його щодня. - Далі на вас чекає Арина Соболенко. Що ви про це думаєте? Ми сьогодні бачили, як Вікторія Мбоко довела її до тай-брейку в другому сеті. Чи можна щось із цього взяти для себе? - Я не дуже багато бачила з того матчу, бо в той час розминалася й готувалася до свого. Безумовно, доведеться трохи все проаналізувати. Хоча зважаючи на те, що вона перша ракетка світу, якихось великих секретів там немає. Є багато відео й можливостей подивитись, що вона робить. Тож я просто в очікуванні. Я у чвертьфіналі і для мене це неймовірно. На цій стадії турніру ти й маєш грати з одними з найкращих. Саме цього й хочеться. Я довіряю тому рівню, який мені вдавалося показувати, і сподіваюсь, що цього буде достатньо (усміхається). - Якщо повернутись думками на 12 місяців назад до матчу проти Рибакіної, який, здається, був на John Cain Arena. Наскільки іншою гравчинею ви себе відчуваєте зараз порівняно з тим часом? У чому саме ви відчуваєте різницю? - Думаю, з того моменту я дуже сильно додала й еволюціонувала і як тенісистка, і як людина. Там мені, скажімо так, добряче "надавали по вухах", і це було своєрідним ляпасом. Але вважаю, я добре впоралася з тим, щоб перетворити всі ті поразки на позитивний досвід і винести з них уроки. Я стала значно сильнішою фізично, витривалішою, а моя гра, думаю, стала набагато більш різноманітною. За це я маю подякувати своєму тренеру Тому, бо він виконав величезну роботу, направляючи мене, а також команді фізіотерапевтів Integralis, з якою я працюю і яка зробила мене фізично значно сильнішою. У мене просто чудова команда, і це дуже допомагає постійно прогресувати. |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Людина, яка може так влучно та емоційно висловити свої почуття і відчуття, вже тільки за одне це варта глибокої поваги і, перш за все, емпатії! На жаль, не всі здатні витерпіти такі емоційні навантаження, які випали на долю Дестані Аяви... Але де б вона не була, чим би не займалася, бажаю їй знайти свій шлях у житті, спокійний і врівноважений, без болю та образ, з довірою да людей і до себе самої! Чи буде це теніс - хто зна... Їй ще тільки 25...