|
Український теніс / WTA –
Коментарі українки після виходу до основної сітки Porsche Tennis Grand PrixМарта Костюк: "Навіть не уявляєте, як я жахливо грала на тренуваннях минулого тижня" У фінальному раунді кваліфікації турніру WTA Premier у Штутгарті 15-річна киянка в трьох сетах обіграла 35-у ракетку світу Алізе Корне. "Після того, як я повела 3:0 в першому сеті, я злякалася [сміється]. Напевно, все сталося дуже швидко, чого я не очікувала, і посипалися помилки. Не дивлячись на те, що я програвала 1:2 у другому сеті, я продовжувала вірити, що зможу перемогти. Перед матчем я відчувала, що у мене є шанс виграти. Головною моєю помилкою сьогодні було те, що я боялася. Навіть в третьому сеті, коли я вийшла вперед 4:0, це знову почалося. Я програла легкий м'яч при 4:1 30-15 і подумала: "Боже мій, тепер я програю". Потім я виграла гейм на своїй подачі, хоча програвала 0-40, і тоді сказала собі, що можу виграти цей матч. Я намагаюся грати очко за очком. Якщо щось сталося не так, я забуваю про це і починаю грати з чистого аркушу. Тому в той час, коли програвала у другому сеті, навіть не пам'ятаю, що відчувала, як і те, що було за рахунку 3:0 в першому, але ось пам'ятаю, як помилилася при 4:1 30-15 в третьому сеті. Пам'ятаю, що сказала своїй мамі, щоб вона постійно говорила мені грати, тому що саме це я перестала робити в першому сеті. Я просто чекала помилок суперниці. Тому я заспокоїлася і стала атакувати. Я стала добре відчувати себе на корті, ось вона і відступила". Після Australian Open ви показували відмінні результати. Як змогли зберегти такий високий рівень тенісу? "В минулому році була схожа ситуація. Я виграла юніорський Australian Open, потім дійшла до півфіналу на 15-тисячнику і виграла 25-тисячник. Після цього все закінчилося. Я сказала собі, що граю жахливо, і навіть гейма виграти не можу. Мені здається, в цьому році була схожість з минулим сезоном. Два тижні тому я спілкувалася з мамою і сказала їй, що не виступлю тут добре. В Австралії я добре себе почувала, в Китаї - можу сказати що нормально, але це були два важких тижні. Я сказала їй, що не хотіла повертатися на корт так швидко, але вона відповіла, що я сильно змінилася з минулого року, адже виграла відразу 60-тисячник. Я знайшла упевненість і хочу продовжувати вдосконалюватися. Після Китаю у мене було два тижні повного відпочинку, а потім почалися наполегливі тренування, навіть складніші, ніж перед поїздкою до Австралії. Я грала так відстійно - навіть не уявляєте, як я жахливо грала минулого тижня на тренуваннях [сміється]. Настільки, що я сказала собі, що мені і робити нічого в Штутгарті. Моя мама сказала мені, що я повинна тренувати далі, і все одно буду грати на турнірі. Я не очікувала, що виступлю тут добре через покриття - воно дуже незвичайне. Слизьке, швидке - м'ячі так і летять. Як тільки я спробувала зіграти на цьому корті, подумала, що приїхати сюди було величезною помилкою [сміється]. Як я заспокоїлася? Ох, це все моя мама. Вона знає мене краще за всіх, і у нас чудові стосунки: ми обговорюємо як і тенісні речі, так і ті, які не стосуються тенісу. Я її дуже люблю. Я розповідаю їй все, що відбувається в моєму житті, і вона робить те ж саме. Вважаю, що це нам дуже допомагає.  Коли ви відчули поліпшення в собі? "Вперше це сталося тоді, коли я обіграла Шмідлову у другому колі на 25-тисячнику, який в підсумку виграла. Тоді я відчула, що не сильно поступаюся суперницям. Цього року в Австралії, коли я пройшла кваліфікацію і перемогла в першому колі, перед другим матчем з Роговською я знала, що обіграю її, тому що вона була поза Топ-100. Я виграла вже чотири матчі на той момент, тому була спокійна. Потім я вирушила на 60-тисячник в Тасманію, де я також зустрічалася з суперницями, які знаходяться поза Топ-100. Я була рада перемогам, але нічого екстраординарного". Чи відчуваєте себе краще психологічно, коли знаєте, що можете виграти матч? "Перед турніром сказала собі, що краще зіграю з якоюсь сильною тенісисткою, тому що завжди граєш краще, коли отримуєш суперницю сильніше за тебе. Побачивши сітку, я сказала собі, що вона погана. Я знала, що пройду кваліфікацію, тому що у мене сітка була досить легкою, а у інших учасниць складніша. Після перемоги в фіналі кваліфікації, я могла отримати з цього списку тільки Суарес-Наварро, яка вища за мене в рейтингу, або Лоттнер, яка, здається, знаходиться поза Топ-100. Чи грати мені краще з нею? Не думаю. Наприклад, на Australian Open і в Кубку Федерації я грала проти Еліни Світоліної і Ешлі Барті, і ще до виходу на корт я знала, що програю. Тоді вони грали неймовірно, і я нічого не могла зробити. Відмінне налаштування, так? [сміється]. Тому зараз, я сподіваюся, підійду до такого матчу по-іншому. Тепер я думаю, що можу обігравати суперниць, що стоять за Топ-20, таких як Гаврилова або Корне. Перейти з Топ-30 до Топ-20 дуже складно, для цього потрібно показувати дуже хороші результати". Чи можете розповісти, наскільки ви усвідомлюєте свій потенціал, і як він може допомогти вам протягом сезону. Взяти, наприклад, те, що ви граєте від розіграшу до розіграшу: зробили помилку, позлилися, а через двадцять секунд все забули і починаєте грати заново. "Сьогодні я дуже нервувала, бо відразу почала добре грати, а потім перестала. Грати очко за очком стало у мене справжньою звичкою, яку мені прищепила Іва Майолі в минулому році на Australian Open. Я так вдячна їй та Івану Любичичу. Спочатку було важко, тому що я завжди думала, що б сталося, якби я зіграла по-іншому. Але з часом я стала розуміти, що це мені дуже допомагає, особливо на важливих турнірах. У цьому році в Австралії я була дуже зосередженою і взагалі не думала, що можу програти. Якщо б так робила, безумовно програла б раніше.  Зараз я про це навіть не замислююся, це вже на рівні почуттів, і сьогодні також можна було побачити, що в деяких моментах я поспішала перейти до нового розіграшу. Може, це було занадто швидко, але я хочу звикнути до цього правила 25-й секунд на подачу. В Австралії було неймовірно спекотно, тому я не могла укластися у відведений час, мені необхідно було секунд 45 на відпочинок. Як тільки розіграш закінчувався, я змушувала себе йти, бо не хотіла отримати попередження". Свій перший матч в цьому році на 25-тисячнику в Плейфорді ви програли Валентвнв Грамматікопулу. Після цього сталося просто неймовірне. Тоді ви могли уявити, що так буде? "Що ж, спасибі, що нагадали мені про цей матч [сміється]. Ні, серйозно. Коли я його програла, мені пощастило. Ця поразка дозволила мені працювати краще над деякими речами. Ніколи не потрібно втрачати концентрацію, коли програєш розіграш, тому що все відбувається дуже швидко, суперник починає вигравати і ти цього навіть не помічаєш. Коли я приїхала в Мельбурн, я була рада, що програла той матч, тому що у мене був тиждень для того, щоб стати краще. Зачекайте, зараз я вам розповім. Після приїзду до Мельбурну я сказала Івану: "Вибачте, але чому ми сюди приїхали? Я ж програю в першому ж матчі!". Але моя команда була впевнена, що я пройду кваліфікацію, і вони сказали мені: "Досить, припиняй вже". Я вважала, що вони наді мною жартують: "Я програла в першому колі 25-тисячника, як я зможу пройти кваліфікацію на Великому Шоломі?". Але мені це допомогло. Я знала, що показую високий рівень тенісу, навіть не дивлячись на ту поразку в Плейфорді. Я намагалася триматися подалі від поганих думок, тому що це був перший турнір для мене за два місяці. В результаті виявилося так, що та поразка дала мені величезну впевненість: я ніколи не програвала матч, в якому могла перемогти, а програвала тільки тоді, коли суперниці не залишали мені шансів. У Кубку Федерації я програла, тому що знала, що так буде, в Чжухаї в фіналі у мене була незвичайна суперниця, в Шеньчжені я була взагалі ніяка. Я хотіла зніматися з матчу, але вийшла на корт, знову ж знаючи, що програю [сміється]. Я ніколи не програвала матчі, які повинна була вигравати. Моя впевненість росте, тому подивимося, що буде цього разу". Джерело: www.oktennis.it |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Молодець! Давай Саня далі.