|
Головне / Український теніс / Інтерв'ю –
Євген Зукін: "Багато тих, хто розчарований реакцією тенісного світу, просто якось його ідеалізували"Новини Віце-президент та виконавчий директор Федерації тенісу України Євген Зукін в інтерв'ю BTU розповів про роботу в умовах війни, про зруйнований центр ФТУ, реакцію тенісного світу на війну в Україні та підтримку українських гравців Про свою роботу та роботу ФТУ в умовах війни – Федерація продовжує свою роботу. Практично це відбувається у віддаленому режимі, лише зрідка деякі працівники бувають в офісі. Всі зайняті, виконують свої функції, вчасно отримують зарплатню. Ми сплачуємо всі податки. Наші співробітники зараз у різних місцях: хтось в Україні, хтось виїхав із країни. Але завдяки сучасним технологіям це не створює проблем. Перебуваємо у постійному контакті, проводимо оперативні наради, коригуємо завдання відповідно до поточних обставин. Наше основне завдання – зберегти людей, дати їм можливість виживати у цей непростий час. Як ми всі розуміємо, знайти іншу роботу зараз практично неможливо. Особисто у мене справи нормально, особливо на тлі всього, що відбувається. На щастя, ніхто з моїх близьких не постраждав, але я це називаю «російською рулеткою». Війна продовжується, в Україні немає місць, які можна назвати безпечними. Ніхто не знає, куди прилетить завтра, і хто із мирних жителів може постраждати. Є близькі люди, які зараз перебувають на фронті. Все це не дає можливості позбутися постійного занепокоєння протягом цих трьох місяців. Під час війни, коли воїни борються на передовій, потрібно і нам боротися на своєму місці, де ми можемо, допомагати там, де ми здатні це робити. Це наш обов'язок перед людьми, в кінцевому рахунку перед собою. Про зруйнований Тенісний центр ФТУ в Ірпені - У нас упродовж певного часу не було точної інформації. Ірпінь, де розташований наш Центр, з перших днів війни потрапив під обстріли і бомбардування, потім перебував в окупації. Тільки після його звільнення, коли з'явилися перші фотографії та відео, на яких ми побачили, на що перетворилися найближчі квартали… Стало зрозуміло, що навряд чи «Grand Admiral Resort & SPA» та Тенісний центр могли вціліти. Трохи пізніше один із клієнтів клубу, він сам живе в Ірпені, повернувся до міста та зробив перші фотографії з нашого Центру. Ті самі фото, які буквально облетіли весь світ. Минулого тижня Юрій Сосновський, прессекретар ФТУ, та капітан національної збірної Кубка Девіса Андрій Медведєв доїхали туди та зробили нові знімки. Звичайно, це сумно… (зітхає). Тоді ж вони дізналися, що розстрілювати «Grand Admiral Resort & SPA» почали 6 березня. Думаю, що навіть не доцільно оцінювати фінансові збитки. Що буде з центром, далі залежить від власника, тому що ми були орендарями цього об'єкту. Оскільки практично весь «Grand Admiral» зруйнований, лише господарі комплексу можуть прийняти рішення про його подальшу долю. Все наше майно, яке було там воно все знищено… Повітроопорна конструкція, системи обігріву, все, що було в адміністративній будівлі, оргтехніка… Ми з цим попрощалися. Це не підлягає відновленню. Принаймні нашими силами. Які будуть думки у «Grand Admiral» ми поки не знаємо, адже вони теж зовсім не розуміють, що робити. Вони намагаються підрахувати збитки. Складно ще щось сказати. Для розуміння ситуації скажу, що там буквально днями завершилося розмінування. Були і розтяжки, і міни, що не розірвалися, зокрема і на кортах. Про інші тенісні клуби та центри, які постраждали від російського вторгнення - Постраждало багато клубів по всій країні. На Київщині постраждали всі тенісні комплекси: МТА у Пущі-Водиці, «Кампа» у Бучі, Український тенісний центр у Святопетрівському. але там, на щастя, не все так критично. Звичайно, збитки значні, але все підлягає відновленню. Там навіть уже поновили роботу. Але були чудові тенісні клуби в Маріуполі, наприклад, клуб «SMASH»... Про них, ви розумієте, взагалі не доводиться говорити. Там від міста нічого не лишилося. У Херсоні та області клуби разом із жителями опинилися в окупації. Про лист ФТУ Міжнародній федерації тенісу та першої реакції тенісних структур - Ми надіслали листа ITF на самому початку війни, і Рада директорів прийняла таке логічне в такій ситуації рішення. Назвати речі своїми іменами: війну - війною, а Росію та Білорусь - агресорами. Tennis Europe спочатку відреагував недостатньо адекватно, але незабаром виправився. Вважаю, що ми досягли того, чого хотіли. Наша позиція полягала в тому, щоб насамперед виключити федерації РФ та Білорусі, їхні команди та всіх офіційних осіб зі світової тенісної родини. Я особисто розмовляв із президентом ITF Девідом Хаґґерті. Ми постійно спілкуємося з цього питання. Чудово, що це рішення було ухвалено. Не можу сказати, що воно далося легко. Потрібно розуміти, що міжнародний теніс теж має свої політики, групи, коаліції. Про усунення російських та білоруських гравців - Звичайно, ми порушували питання про виключення не лише команд, а й, по можливості, індивідуальних гравців. Проте великих шансів на його вирішення не було від початку. Але війна продовжується. Щодня вона приносить свідоцтва про жахливі звірства агресорів. Все це відбувалося з перших днів тотального вторгнення і відбувається досі. В таких умовах потрібна жорсткіша реакція. Федерація тенісу України вирішила підтримати бойкот й індивідуальних спортсменів. За цей час вони так і не заявили своєї чіткої позиції щодо війни в Україні. Особисто я вважаю, що якби ці тенісисти висловили антивоєнну позицію, то це принесло б нам більше користі, як країні, ніж їх усунення. Але не сталося, на жаль, ні того, ні іншого. Особисто для мене не стало великою несподіванкою рішення АТР не усувати спортсменів з країн-агресорів. Теніс, як завжди, орієнтувався на комерційну складову. Наприклад, Новак Джокович, зі своєю образою на Австралію, коли його одного не пустили на Australian Open, хоча там були гравці, яких теж не пустили, він зробив усе можливе, щоб було ухвалено саме таке рішення. Але ось те, що ITF зняв очки на Вімблдоні ще й з юніорів та тенісистів на візках – це, звичайно, велике розчарування. Таким чином, вони підтримали АТР та WTA. У мене є ще деяка інформація, але я її не озвучуватиму. Скажімо так, що лише у спільних інтересах загального тенісного перемир'я таке могло статися. Буду зустрічатися, ще розмовлятиму, дізнаватимуся. Про тенісні структури, які підтримують Україну – У нас є ті, хто нас підтримує. Це LTA (Велика Британія), по гравцям, треба визнати, що і французька федерація дуже багато зробила, швейцарська федерація дала притулок 12 нашим спортсменам. Польща допомогла не через федерацію, але окремі клуби дуже багато зробили. У нас починається новий етап співпраці з литовською федерацією, про який скоро всі теж дізнаються. Відкрито підтримали усунення російських та білоруських гравців: LTA підтримали Польща, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія, Данія та Бельгія. У кулуарах про свою підтримку висловили ще багато хто. На Tennis Europe це питання щодо індивідуальних гравців було поставлене на голосування і голоси розподілилися 60 на 40, тобто 40% вважають, що й індивідуальних гравців потрібно також усувати. Це не так вже й мало. Але більшість представників тенісної еліти вважає, що забороняти грати цим спортсменам буде несправедливо, що вони не винні. Про спроби міжнародних тенісних організацій чи чиновників «примирити» сторони – Ні, такого не було. Ніхто не намагався це зробити. На мою думку, всі розуміють, що це неможливо. Те, що розповідає Новак Джокович, про ідеї про спільні виступи, це його справа. Він бачить це все зовсім інакше, нехай він про це і говорить. Про благодійну платформу Tennis For Peace - Я чітко це повторюю вже не вперше, що 7 тенісних організацій, ATP, WTA, ITF та 4 турніри Великого Шолому, які започаткували цю ініціативу, зробили пожертви наступним чином: ITF дала свої $100 тисяч на підтримку українського тенісу, решта структур виділила по $100 тисяч кожна як гуманітарну допомогу Україні. Всі ці 600 тисяч на гуманітарні потреби вони перерахували до фонду, який самі вибрали. На цьому поки що все. Мені невідомо, що там відбувається. Потрібно визнати, що в АТР обіцяли допомогти тим гравцям, які постраждали від війни. Я говорив про це і з президентом АТР Андреа Гауденці, і з віце-президентом… Про допомогу українським тенісистам - Ось ці $100 тисяч, які виділила ITF, знаходяться у фонді, що спільно оперується ITF та ФТУ. Ці гроші лежать у них на рахунку, створено наглядову раду з топменеджменту, кожен платіж узгоджується та відстежується. Перші гроші було витрачено на гравців, які на початку війни застрягли в турецькому готелі. У них закінчилася можливість платити за проживання, їхати їм не було куди, вони вже перебрали дні і треба було їх витягти, інакше вони закінчили б у відділенні поліції на депортації. Частина грошей пішла на них. Є провідні юніори, Ілля Максимчук, Нікіта Білозерцев, яким ми сплатили кілька турнірів, Поліні Кузнєцовій сплатили проживання на одному з турнірів, Владі Боковій допомогли виїхати до Єгипту, щоб вона грала професійні турніри та могла заробляти гроші, щоб якось існувати. Здебільшого ці кошти будуть спрямовані на участь наших збірних у Літніх Кубках Європи. Ми плануємо, щоб усі наші збірні піднімали наш прапор на всіх турнірах, особливо, коли там немає росіян та білорусів. Для нас це є важливим пріоритетом. Поки що ми витратили лише 10% з цього фонду. Я боюся, що більше грошей і не буде. Ми їх витратили дуже акуратно і намагатимемося розтягнути на якомога більший період. Про звернення українських гравців, яким потрібна допомога - Від запитів можна збожеволіти. Це і організувати проживання, і харчування, і тренування, а тут не подобається тощо… Треба сказати, що вже й від нас всі втомилися. Думали, що це буде 2-3 місяці та й усе, потім українці поїдуть додому. Але зараз ми розуміємо, що буде інакше. І ентузіазм перших днів спадає. Це велика проблема. Незабаром ніхто нічого давати безкоштовно вже не буде. І треба всім приймати рішення, влаштовуватися вже десь у Європі чи ні. Тобто зрозуміло, що війна викликає абсолютну поляризацію та середніх варіантів не буває, але треба констатувати: зараз в Україні неможливо займатися професійним тенісом. Ти можеш хіба що тренуватися, але виїжджати за кордон та грати турніри… Виїзд за кордон – це 7 кіл пекла. Всередині країни конкуренції не буде ніякої для топових гравців. Це глобальна велика проблема. Про спільне невдоволення українців реакцією тенісного світу - Особисто я очікував гіршого. Насправді я відчуваю підтримку. Я задоволений тим, як повелися ті, хто дійсно мав моральні цінності. Вони їх зберегли та продовжують їх дотримуватися. Думаю, що багато хто з тих, хто розчарований цією реакцією, просто якось ідеалізували тенісний світ, вони в нього глибоко не занурювалися. Тому й такий подив. Говорити, мовляв, якщо так, то заберіть свою допомогу чи свої гроші, я вважаю, що це легковажність. Це знову ж таки поляризація. В такому разі ми залишимося на острові, який намагаються захопити сусіди? Звісно, тенісний світ не хоче розуміти, що таке війна. Жодна здорова людина не захоче заглиблюватися в ті проблеми, які не стосуються безпосередньо її. Я завжди ставлю це питання: наскільки нам було не байдуже на те, що відбувалося в Сирії останні 10 років? Які воєнні злочини там відбувалися. Потрібно говорити по-чесному, що хтось цікавився тим, що відбувається трохи більше, як я, хтось займався лише своєю роботою, своїм життям. Отже, це психологічний захист, щоб залишатися в зоні комфорту. Це є нормальна захисна реакція. Про своє ставлення до тенісу сьогодні - Так, мабуть, у мене змінилося ставлення. Справді, не вдається стежити за результатами. Взагалі, якось стало... Складніше з усім. Про те, як вдається триматися та зберігати оптимізм - Я вважаю, що треба працювати. Ніякого іншого рецепту, крім – чим більше працювати, тим краще. Хто має можливість займатися спортом – хай займається спортом. Шукати нові якісь варіанти як відволіктися від постійних новин, особливо коли не можеш нічим допомогти. І треба припинити себе звинувачувати, що ти недостатньо допомагаєш. Насамперед кожен повинен робити так, як написано в правилах безпеки в літаку: одягнути маску спочатку на себе, а потім на дитину. Звичайно, дуже багато людей перебувають у зламаному стані. Цього потрібно будь-що намагатися уникати. Бажаю всім підтримувати близьких, рідних, друзів. Не опускати голову, не опускати руки та боротися, боротися та ще раз боротися. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber Джерело: btu.org.ua |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Костюк, конечно, очень ленивая или не любит играть в теннис. Тут одно из двух. Как она планирует попасть в топ-10, если для неё невозможная задача - держаться на том же уровне интенсивности в календаре по количеству матчей что и у сегодняшних топов или теннисисток типа Шнайдер, которые шарашат из недели в неделю с заметными результатами? Наверное не ставит перед собой амбициозных целей, а цель тупо держаться на определённом уровне и стричь бабки не перетруждаясь.
И кто будет играть 1ым номером в одиночке, кто вторым? Цуренко вроде точно будет одиночку играть. Кто вторая? Соболева проиграла какой-то глубокой itfнице из Канады недавно, Завацкая вообще не впечатляет также, логично было бы ставить Лопату, наверное