|
Головне / Український теніс / Інтерв'ю –
Леся Цуренко в коментарі порталу BTU розповіла про те, що українські тенісисти за весь рік з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, не отримали жодної підтримки або координації дій від спортивного керівництва країни. Леся Цуренко: "Скільки б наші гравці не билися головою об стіну ATP і WTA, жоден із державних органів своєї підтримки не надає" Минулого тижня голова НОК України Вадим Гутцайт висловив невдоволення, що українські тенісисти на своїх турнірах грають проти спортсменів із Росії та Білорусі, і тепер МОК використовує це як один з аргументів для допуску атлетів із цих країн на Олімпіаду. "МОК навів приклад тенісу, щоб потім нам довести, що якщо в ньому росіяни і білоруси грають, то так може бути в кожному виді спорту. Я вважаю, що потрібно було виступити, показати свою позицію, що ми, українці, боремося за свою незалежність у війні і не грати з цією спортсменкою", - заявив Гутцайт, коментуючи матч Катерини Баіндл проти Камілли Рахімової на Australian Open-2023. "Я запитав федерацію. На жаль, вона не приєдналася, а я хотів поставити на форумі запитання: "Або ця федерація працює і бореться, або скажіть публічно, що ви підтримуєте агресію". Тому мені дуже хочеться, щоб зараз таких випадків не було", - додав голова НОК на пресконференції після Генеральної асамблеї Національного олімпійського комітету. Ми зв'язалися з Лесею Цуренко, щоб дізнатися її думку про позицію міністра спорту та голови НОК України щодо ситуації в тенісі. Раніше в наших інтерв'ю українка розповідала, що разом з іншими нашими гравцями вона намагалася домогтися заборони на виступ гравців з Росії та Білорусі, але розуміння в тенісних структурах знайти не вдалося. Так само, як і підтримки від національних спортивних організацій. "Коли почалося повномасштабне вторгнення, гравці, як і всі українці, були в шоці. Ми не були готові до того, що в нашу країну припруться орки з автоматами в руках. Що робити, як робити, до кого звертатись - нічого не було зрозуміло. Жодної комунікації зі сторони ФТУ, Міністерства молоді та спорту, НОК не було. І так, гравці залишились один на один з тенісними організаціями. Якщо наша федерація в цей час із кимось і контактувала, то я не знаю, з ким саме. З тих, з ким я спілкувалася, не було жодного прикладу. Тобто, мені невідомо, можливо існував якийсь критерій, з ким треба поговорити, а з ким - ні. Я не знаю, але мені здається, якщо є необхідність якось змінити ситуацію, хіба не має весь колектив брати участь у цьому? Більшість гравців збірної України зустрілись на турнірі в Індіан-Веллсі і після обговорення всіх подій ми зрозуміли, що треба діяти самим. Ми обговорювали цю ситуацію, що нам усім із цим робити, тому що в той момент першою ракеткою світу ставав представник Росії і організації WTA та ATP категорично відмовлялись банити гравців з країн агресорів. Ми створили групу, щоб спілкуватися, підтримувати один одного під час війни і думати, що нам можна зробити. Знову ж таки, жодних рекомендацій з цих питань від українських спортивних керівників не було. Тому, я вважаю, що якісь звинувачення в наш бік не мають жодного підґрунтя". Цуренко розповіла, яких дій вживали, щоб переконати керівництво професійних Турів у їхньому небажанні усунути гравців із Росії та Білорусі й організувати більшу підтримку для українських гравців. «Незважаючи на те, що ніякої координації з боку спортивного керівництва держави ми не дочекались, ми за власною ініціативою почали писати листи, виходити в медіа, давати коментарі, публікували звернення, регулярно ходили в офіси тенісних керівників, пояснювали їм усю ситуацію, розмовляли з ними групами, я спілкувалася окремо стільки разів, що просто це неможливо уявити. І мільйон разів пояснювала, що це війна, це очевидне порушення fair play, що гравцям потрібна підтримка, а росіян і білорусів необхідно відсторонити від змагань. Мені особисто вдалося вибити допомогу для тих українських гравців, хто був у найважчих обставинах. ATP, наскільки мені відомо, виділила фінансову допомогу всім діючим гравцям з України, з WTA було складніше. Але тим не менш, мені це вдалося зробити самостійно, і хоча це питання забрало неймовірно багато часу, рада, що в підсумку домоглася якогось результату.  Саме наше ком’юніті ініціювало зустріч в онлайн-форматі з керівниками семи головних тенісних асоціацій - це ATP, WTA, ITF і чотири турніри Grand Slam. До цих зустрічей ми готувалися самостійно. Самі складали ці тексти, заяви, наймали юристів, щоб це було зроблено правильно, проговорювали всі можливі варіанти розвитку подій. Усе це було зроблено за власною ініціативою самих гравців, тому що в них болить за Україну і за правду, тому що вони не хочуть миритися з тим станом речей, який є. Нас слухали зі сльозами на очах і все одно нічого не зробили. Дехто нам нагадував, що ось, бачите, ми зробили благодійні пожертви, але це ж зовсім різні питання. Потрібно розуміти, що для тенісних організацій ми все одно лише гравці, ми не маємо такого потужного впливу як федерація чи міністр спорту, міністр закордонних справ, голова НОК. Для того, щоб ця боротьба складалася на користь українського спорту, на 100% потрібна підтримка країни, якась координація з боку державних органів, МЗС, Міністерства молоді та спорту, з боку НОК, Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту Верховної Ради тощо. Усі ідеї, які виникали і які були реалізовані, це була ініціатива самих гравців". Українка готова не грати проти суперниць із Росії та Білорусі за наявності такої рекомендації та підтримки від спортивного керівництва країни. При цьому Цуренко, на своєму прикладі пояснює, що виступи в Турі приносять і велику користь. "Я не можу оцінити чи достатньо роблять українські гравці, та я впевнено можу сказати, що ми робимо від себе максимум можливого. Якщо ви запитуєте конкретно в мене, то я можу розповісти про себе. Звичайно, я граю і завдяки отриманим призовим я фінансово допомагаю Україні як можу. Разом з моїми друзями, ми створили благодійний фонд, який допомагає здебільшого південній частині України, бо це мій рідний регіон. З дівчатами ми також допомагаємо нашим товаришам, які змінили ракетку на автомати і боронять державу на передовій. Коли стався інцидент із прапором у Цинциннаті, то я була в офісі турніру і WTA за лічені хвилини. Ми порушували питання про недоцільність участі країн-агресорів у благодійному заході підчас US Open. Доки я пояснювала директору турніру, що це безглуздо і неприпустимо, мій тренер та Еліна Світоліна разом з послом України в США Оксаною Маркаровою складали пресреліз офіційної позиції стосовно цього неподобства. Разом із Мартою ми більше години спілкувались з директором Ролан Гаррос Амелі Моресмо, та пояснювали, чому мають бути відсторонені росіяни та білоруси. Також із Мартою ми готували презентацію для усіх гравців, щоб донести до них правдиву інформацію про війну, але цю нашу ініціативу заблокували саме тенісні організації. Коли стався скандал в Австралії з пропутінськими вболівальниками, тоді я зверталася до нашого посла з тим, що потрібна якась офіційна заява щодо історії з батьком Джоковича. Коли я бачила прапори агресорів на турнірах у Хуахіні, в Остраві, Будапешті, Монастірі та в інших випадках, я негайно реагувала на всі ці провокації. Тобто навіть таких елементарних порушень "нейтрального статусу" чимало. Я особисто писала листа тенісним босам щодо виступу гравців на показовому турнірі в Санкт-Петербурзі під час війни. Завдяки моїй особистій розмові протягом години, та поясненнями жахливості всієї ситуації туди не поїхав гравець із найвищим рейтингом. Тому на цьому етапі я вже не знаю, що ще особисто мені можна зробити. Коли я заходжу в офіс WTA, там всі завмирають та ховають очі, бо знають, що як мінімум буде серйозна розмова з конкретними претензіями.  Те, що МОК узяв за приклад матч Баіндл проти росіянки на Australian Open... Приклад чого саме вони побачили? Приклад того, що Катя надзвичайно вихована та скромна людина? Приклад того, що вона три години грала з дикою напругою всередині? Що не дивлячись на заборону будь-якої символіки стран агресорів, на її матч прийшли z-патріоти та розвісили прапори росії з портретом путіна? Може краще було б про це згадати? >>> "Намагалася абстрагуватися від цієї провокації". Катерина Баіндл про російський прапор на своєму матчі на Australian Open Було б більш доречно звернути увагу на той факт, що на турнірі в Австралії були допущені росіяни і білоруси і це призвело до того, що на трибунах майоріли прапори країни-терориста, скакали вболівальники з z-ками на грудях, а батько одного з найвидатніших тенісистів світу фотографується з цими особами, та відкрито на камеру прославляє агресора. І саме це найбільша проблема, а не матч Баіндл. Це очевидно, що в більшості інших видів спорту ситуація була легшою, адже представників країн-агресорів відсторонили і все, а в нас - ні. Я не знаю, які кроки було зроблено саме щодо тенісу на рівні наших спортивних органів за весь рік, але такого, щоб була комунікація з гравцями - такого не було. Можливо, це могла бути "зустріч" в онлайні, могло бути якесь обговорення, коли б створили групу і сказали: "Тепер ми робимо ось так і ось так", - і це було б чудово. Це була б зовсім інша ситуація. >>> Еліна Світоліна: "Минув уже майже рік, а ми так і не побачили будь-якої єдиної позиції від ФТУ або НОК, що ж робити тенісистам" Зазначимо, що у вересні минулого року міністр спорту Вадим Гутцайт в інтерв'ю виданню "Лівий берег" зазначив, що: "Теніс - це один із таких видів спорту, який є професійним, тому що більшість видів спорту непрофесійні. І тому це трактується як те, що вони професіонали [гравці з Росії та Білорусі] і можуть брати участь не як представники Росії. На Вімблдоні, наприклад, їх не допустили до змагань. А на інших допустили, тобто це ще й залежить від країни, яка проводить ці змагання. Тому ми бачимо, що в такий приватний вид спорту, на жаль, їх допускають". Інша українська тенісистка Марта Костюк у своєму інтерв'ю білоруському виданню "Трибуна" у квітні минулого року зазначала, що іноземні гравці з переляком відреагували на розмови про петицію задля виключення росіян і білорусів із туру. "Розумієте, у нас було бажання створити петицію, щоб росіян і білорусів, оскільки вони також представляють країни-агресори, виключили в принципі з туру. Щоб дати хід цій петиції, потрібно було зібрати 200-300 підписів. Але ми якось у розмовах з іншими тенісистами з Європи заїкнулися про те, що є ідея створити петицію, - у них був такий погляд... Суцільний переляк. Ніби якщо вони підпишуть цей папір, а росіяни про це дізнаються, то до підписантів прийдуть і розстріляють. У підсумку ми, українки, залишилися сам на сам із росіянами і білорусами. Ми хотіли бойкотувати матчі з росіянками і білорусками і сподівалися, що нас підтримають, наприклад, поляки і чехи. Тоді можна було б розраховувати на якесь продовження. Може, інші країни підключилися б. Але підтримки ми ні в кого не знайшли". Леся Цуренко вважає, що незважаючи на те, що через зняття з тенісного матчу для гравця можуть бути неприємні наслідки, у разі наявності спільної національної позиції та підтримки можна було б піти на цей крок. "Дійсно, в тенісі є багато нюансів. Якщо на Grand Slam у першому колі ти знімаєшся з гри, тоді, так, штраф величезний, призові тобі взагалі не дають, як і очки в рейтинг. Тобто, наслідки є, але якщо існували б якісь рекомендації для всіх, то це взагалі не було б питанням. Війна і все те, що відбувається в нас у країні, - важливіше, ніж результат на турнірі. Тому, звісно, якщо буде така рекомендація, я буду дотримуватися на 100%. Ми вже багато чого спробували і, якби з матчів знімалася я одна, в цьому було б мало сенсу. Але якщо це буде національна позиція, скажіть нам про це, що саме така наша позиція і це буде наш крок. Я вважаю, що тут має бути системний підхід. Наразі все, що було зроблено, робилося виключно за ініціативою і комунікацією гравців між собою. Є шість-вісім гравців Туру, які щось вигадують, постійно намагаються доводити свою думку, боротися за правду і чесність з Турами. Але жодної офіційної позиції, яка б підтримувала гравців і координувала якісь спільні дії тенісистів разом із державними органами чи федерацією ні від держави, ні від Міністерства спорту, ні від Національного олімпійського комітету, ні від самої федерації не було. Скільки б самі наші гравці не билися головою об стіну ATP і WTA, жоден із державних органів своєї підтримки не надає. Ми тут сам на сам із двома організаціями, в яких ми по суті на роботі, і наодинці зі своїми роботодавцями ми боремося. Потрібно розуміти, що до війни в росії були великі турніри WTA та ATP, які приносили чималий прибуток тенісним організаціям. Зважаючи на всі складові, на фінансові інтереси організацій, нам, гравцям, надзвичайно важко протистояти таким структурам та доводити правоту без підтримки держави.  Мене тільки дивує, коли все це тільки почалося, тоді наші українські спортивні функціонери не побачили, що з тенісом щось не так? Нічого їх не бентежило, наших спортивних керівників. Їм не здавалося, що відбувається щось, м'яко кажучи, дивне, щось насправді неприпустиме? Чи тоді все було нормально? Чи ми почули або побачили як хтось справді обурювався, що зі скількох видів спорту теніс чи не єдиний, який вирішив не відсторонювати гравців? Чи не знали про цю ситуацію в Мінмолодьспорт та НОК? Особисто мені невідомо, чи реагували вони на якісь події, але в публічному просторі я не побачила ані офіційної заяви, ані звернення від будь-кого з українських спортивних органів щодо жодної ситуації, з якою ми стикалися минулого року. Наприклад, що з історією Гасанової або з тенісистами-рядовими з ЦСКА, чи були зроблені якісь кроки? Як вони на це відреагували? І ось тепер якось так виходить, що в підсумку винні гравці? Тому що картинка така складається, ніби було стільки порад, стільки кроків зроблено, але тенісисти їм відмовили, мовляв, ні, ми будемо робити, як самі хочемо, ми нічого не знаємо: "Мир. Дружба. Жуйка". Хіба це так було? Ні, це було не так. І весь рік ситуація в тенісі нікого не хвилювала, окрім гравців, а саме зараз викликає таке обурення. Я не знаю, чи не турбувало їх це протягом минулого року, чи не було ідей, як можна допомогти гравцям. Ось такі особисто в мене виникають питання зараз. Я можу лише підвести підсумок, як і що робила і робить наша ініціативна група. Ми одночасно приймаємо участь у змаганнях, забезпечуючи свої сім’ї, підтримуємо ЗСУ, людей, що постраждали внаслідок війни, створюємо благодійні організації, благодійні заходи. В той самий час протистоїмо тенісним функціонерам та намагаємось перемогти в нерівній боротьбі. Витримуємо величезну купу хейту в соцмережах за свою позицію і незламність. Постійно нагадуємо всьому світу про війну в нашій державі. Все це ми робимо виключно з власної ініціативи для нашої загальної перемоги. Це наша відповідальність і наша боротьба. І незважаючи на те, чи буде у нас підтримка від наших функціонерів в подальшому, ми будемо продовжувати доводити нашу правоту. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber Джерело: btu.org.ua |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
То может все-таки Леси хватит уже мучится с этим теннисом ?