|
Головне / Український теніс / Інтерв'ю –
Еліна Світоліна: "Важливо, щоб після війни наші таланти повернулися додому, продовжували займатися тенісом і представляли Україну на міжнародній арені" Екс-третя ракетка світу Еліна Світоліна в інтерв'ю порталу BTU розповіла про роботу свого благодійного фонду, дитячий тенісний табір і свою діяльність у спеціальній програмі Президента України United24. - Еліно, зовсім недавно завершився четвертий сезон дитячого тенісного табору, який проводить ваш фонд. Через війну в Україні його довелося робити виїзним. Наскільки складно було організувати цей захід і чи не виникало думки скасувати його цього року? - Цього року саме через війну ми вперше проводили ES Tennis Camp-2022 за кордоном. Зазвичай ми плануємо програми та проєкти фонду заздалегідь, і на початку 2022 року цей захід уже був у нашому календарі - традиційно призначений на осінь. Але в лютому країна-агресор змінила всі наші плани. Ми справді не знали, чи будемо проводити наш табір, бо неможливо було спрогнозувати розвиток подій. Остаточне рішення про проведення ухвалили приблизно через кілька місяців. Ми знали, що діти чекають на цей традиційний щорічний захід: батьки писали, запитували, намагалися знайти інформацію серед тенісної спільноти. Чи було складно? Ні, не було, бо над організацією та реалізацією працювала професійна та досвідчена команда фонду. І ми вважаємо, що все вдалося. - За якими критеріями відбувався відбір дітей цього року? - Критерії відбору залишаються незмінними. Ми запрошували до участі дітей до 12 років, тобто 2010 року народження. Але цього року станом на перше вересня ми не мали актуального рейтингу спортсменів - знову ж таки, через війну, бо турніри не проводилися. Тому до уваги брали наявний рейтинг Федерації тенісу України, обговорювали в команді, зв'язувалися з батьками, тренерами - і вже на основі цієї інформації склали остаточний список гравців, які взяли участь в ES Tennis Camp-2022. До того ж цьогоріч ми запросили чотирьох найсильніших тенісистів із Болгарії, таким чином дали змогу дітям долучитися до міжнародного середовища та обмінятися досвідом. Загалом у нас було 11 дівчат і 11 хлопців. - Здається, вперше в тренерському штабі був ваш брат Юліан. Відомо, що коли ви ще були дитиною, він допомагав вам як тренер. Які в нього враження від участі в цьому таборі? - Так, не секрет, що Юліан доклав руки до мого становлення як тенісистки. Тож коли я дізналася, що він має можливість приєднатися до команди ES Tennis Camp-2022, то одразу запросила. Юліан - досвідчений тренер, який давно займається з дітьми. Раніше брат працював зі мною, але вже багато років тренує тенісистів в Америці. Я рада, що він зміг поділитися своїм досвідом і експертизою, попрацювавши з підопічними фонду. У Юліана залишилися найкращі враження про нашу подію, але не менш важливим є зворотний зв'язок від самих учасників. Наскільки мені відомо, діти були в захваті й активно ділилися своїми емоціями в соцмережах.  - Ми бачили, що під час зборів ви спілкувалися з учасниками по відеозв'язку. Можливо, були якісь історії чи запитання, які вам запам'яталися найбільше? - Я була приємно здивована рівнем запитань, які ставили діти. Було багато "професійних" запитань - наприклад, як узяти себе в руки, коли ти програв перший сет? Як налаштуватися перед матчем, якщо хвилюєшся або дуже переживаєш? Із цікавих запитань - скільки солодкого можна їсти? Я пам'ятаю себе в дитинстві: могла з'їсти забагато солодощів, і це одразу впливало на мій настрій, на рівень енергії під час гри та тренувань, на мої показники. У 12-14 років ти про це не думаєш, не бачиш взаємозв'язку, але насправді все це дуже пов'язано.  - Чи виходить реалізувати програми або якийсь супровід дітей, які раніше брали участь у цих зборах або виграли там гранти? - Мабуть, починати треба з того, що ES Tennis Сamp - це самостійна програма, яка не передбачає якогось розвитку. Мета цієї програми - зібрати талановитих тенісистів і занурити їх в атмосферу професійного тенісу, показати, як мають тренуватися спортсмени в їхньому віці. У нашому таборі з дітьми працюють тренери з тенісу, з фізичної підготовки, є заняття з теорії та тактики, обов'язкові зустрічі з психологом, а також спостереження і тести зі спортивним лікарем. Зі свого досвіду я можу сказати, що 12 років - це вік, коли ти стаєш на шлях професійного тенісиста, і попереду довга і непроста спортивна кар'єра. Що стосується супроводу дітей, то поки що такої програми в нас немає - але, справді, ми інколи підтримуємо дітей, які брали участь в ES Tennis Сamp. Йдеться про оплату навчання в тенісних академіях у Європі та Україні, надання спортивного одягу чи екіпірування, участь у тенісних турнірах. Також це консультації з фахівцями фонду з різних питань, які зазвичай виникають у батьків. Але головною умовою такого супроводу є результат юного спортсмена. - Уже в перший місяць війни з'явилася інформація про те, що ваш фонд допоміг багатьом дітям, які вимушено залишили Україну, влаштуватися за кордоном і продовжувати тренування. Чи ведете ви якусь статистику дій у цьому напрямку, і чи є інформація про подальшу долю цих дітей та їхніх сімей? - Так, у програмі "Tennis for Refugees" участь взяли 23 спортсмени та їхні родини. Ця програма вартістю 65 тисяч євро була запроваджена на перші три місяці, коли людям терміново була потрібна допомога. Більшість цих родин зараз перебувають у Європі, але деякі повернулися в Україну. І в першому, і в другому варіанті розвитку подій ми бачимо виклики для українського тенісу. Важливо, щоб після війни наші таланти повернулися додому, продовжували займатися тенісом і представляли Україну на міжнародній арені. У тих, хто вже повернувся з-за кордону, умови дуже складні - діти тренуються під час ракетних атак, без світла й опалення, чимало тренерів виїхали, немає необхідного спарингу, не проводять турніри... Як тренуватися за таких обставин? Але вони тренуються, ці діти - мої герої.  - Чи є у фонду приблизний список проєктів і завдань, які заплановані на найближчий час? - У нас є амбітні цілі щодо діяльності фонду саме в Україні, але під час війни мені складно назвати конкретні проєкти і терміни. Команда працює, і ми, звісно, чекаємо на перемогу. Я щаслива, що цьогоріч нам вдалося запровадити та реалізувати програми "Tennis for Refugees" та ES Tennis Camp, індивідуально підтримати талановитих тенісистів, провести низку заходів із фандрейзингу. На початку грудня я буду проводити щорічний гала-вечір свого фонду в Монако, щоб зібрати наших друзів і партнерів і ще раз нагадати всім, що війна триває, а наші діти й український теніс загалом потребують допомоги. - Леся Цуренко розповідала, що намагається витрачати щонайменше 10% своїх призових на різні цілі, пов'язані з війною в Україні. Також вона говорила, що ти допомагала придбати техніку для фронту і, в принципі, завжди на зв'язку, коли потрібно щось подібне. Чи є у вас якийсь бюджет або план витрат, які виділяються для таких цілей, - чи все відбувається ситуативно, за потребою? - Усе відбувається ситуативно. З 24 лютого я майже щодня живу питаннями України. Оскільки в мене є фонд, очевидно, що найбільше ресурсів я збираю саме на програми фонду. Але про наших військових також не забуваю. Справді, у нас є своя тенісна спільнота - Леся Цуренко, Марта Костюк, Сергій Стаховський, Олександр Долгополов, - і ми намагаємося оперативно реагувати на такі запити. Наприклад, нещодавно отримали звернення, і зараз разом із Сергієм Стаховським закуповуємо зимовий одяг і взуття для харківського добровольчого батальйону "Хартія". - Робота з United24 - чи можете розповісти про те, як проходить комунікація з цим фондом, які стоять завдання, що вдалося реалізувати і які проєкти є в розробці? - Моя співпраця з United24 має подвійну мету - привернути увагу міжнародної спортивної спільноти до війни та зібрати кошти. У липні ми разом з Ігою Швьонтек провели у Кракові фандрейзинговий захід, під час якого збирали кошти для мого фонду, United24 та UNICEF Poland. Зараз ми з командою працюємо над новими ідеями та проєктами, які також мають на меті саме ці два завдання. Мені насамперед хочеться бути корисною в тих напрямках United24, які безпосередньо пов'язані з допомогою дітям та відновленням України. - Після того, як ви стали амбасадором United24, вам доводиться більше говорити з людьми про війну, ніж про теніс. Яке, на ваш погляд, загальне ставлення іноземців до того, що відбувається в Україні? - У перші місяці після 24 лютого уваги було багато, я чула про війну в Україні всюди. Останнім часом бачу, що іноземці та іноземні ЗМІ все менше згадують про війну в нашій країні, натомість більше переймаються власними проблемами. І це дуже прикро. Тому нам усім у жодному разі не можна зупинятися - мусимо говорити і діяти до самої перемоги. Друзі, проект "Великий теніс України" просить вашої підтримки! Наш ресурс за весь час свого існування ніколи не мав спонсорів і існував тільки за рахунок реклами. Зараз ми дуже хочемо зберегти наш проект і продовжувати розвиватися після нашої перемоги! Підтримайте наш сайт будь-якою доступною для вас сумою ЗА ПОСИЛАННЯМ. Це займе рівно одну хвилину для вас і допоможе нам вижити, щоб продовжувати радувати вас новинами зі світу тенісу. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде Україна! ?? ? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber Джерело: btu.org.ua |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
То может все-таки Леси хватит уже мучится с этим теннисом ?